Термінатори йдуть!

Рудоволоса термінаторка Ширлі Менсон матеріалізується з пісуара і пробиває пальцем, що перетворюється на лезо, лоба науковцю, який отетеріло спостерігає за метаморфозами сантехніки. Термінаторка Камерон охороняє життя майбутнього рятівника світу Джона Коннора від роботів і мріє про чисте кохання.

Джон Генрі, супер­ком­п’ю­тер у людській подобі, вивчає біблійні заповіді під опікою ФБР-івця у відставці, товаришує з маленькою дівчинкою й розповідає про свій досвід «вмирання» у мить, коли його вимкнули з розетки. Весь англомовний і англорозуміючий світ кілька місяців запекло качав з інтернету серіал «Термінатор. Хроніки Сари Коннор», щоб переглянути ці та інші цікаві сцени (термінатор на прийомі у психоаналітика тощо). Після перегляду на форумах постало питання: «А що там поробляють наші роботи і чи не планують вони повстання?».

Повідомляємо, що роботи вже ставлять досліди, читають думки, беруть зразки внутрішніх органів, грають у футбол і дефілюють подіумом. Одна з останніх новин – робот Адам зробив своє перше наукове відкриття. Творці робота перевірили його висновки й досліди. Адам виконав експерименти блискуче.

Перші «люди»

Заввідділу інтелектуальних відеосистем реального часу Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України Віталій Боюн вважає роботів ефективним засобом заміни ручної праці на виробництві та в екстремальних умовах. Учений розповідає, що роботи першого покоління могли діяти тільки в структурованому середовищі й були строго програмованими. Роботи другого покоління вже були здатні «відчувати», взаємодіяти із зовнішнім середовищем, виконувати різні маніпуляції з предметами в змінюваній обстановці.

«Третє покоління – це так звані інтелектуальні роботи. Їхньою характерною особливістю є здатність до навчання та адаптації в процесі вирішення завдань, – пояснює Тижню Віталій Боюн. – Взагалі інтелектуальний робот має розуміти мову і вести діалог із людиною, формувати в собі модель зовнішнього середовища, розпізнавати й аналізувати складні ситуації, планувати поведінку і траєкторію руху в умовах неповної інформації про навколишнє середовище».

Саме таким і є розроблений групою британських комп’ютерників та біологів під керівництвом професора Росса Кінга робот-науковець Адам. Щоправда, він виглядає не як андроїд у кіношному поданні: це великий лабораторний стіл із безліччю приладів і комп’ютером. Адам вивчав ферменти, для яких дотепер не виявлено гени, що їх кодують. Учені завантажили роботу необхідну для дослідів інформацію, він її проаналізував і сформулював 20 наукових гіпотез. Далі спланував потрібні експерименти й виконав їх, підтвердив одні гіпотези й відкинув інші. До Адама жодна з наявних автоматизованих систем не могла самостійно, без участі людини, виконувати всі стадії наукового процесу. Ну достоту Джон Генрі з серіалу, який вчився освоювати світ і сам себе «апгрейдив».

Вчені не зупинилися на досягнутому: до пари Адаму сконструювали Єву. «Адам – лише прототип, – каже Росс Кінг. – Єва краще спроектована і взагалі елегантніша». «Солодка парочка» інтелектуальних залізяк нині розробляє ліки від низки тропічних хвороб, найперше – від тропічної лихоманки.

Хатній приятель

Хоч би як старалися європейці, а пальма першості в роботобудуванні належить Японії. Азійські учені впритул наблизилися до серійного випуску роботів-помічників. Такий робот виглядає як кумедна пластмасова іграшка 40 см заввишки, з великими круглими очима й маленькими крильцями. Замість очей – дві вбудовані камери, якими робот відстежує пересування людини та її дії, запам’ятовує їх й аналізує. Він може нагадати, наприклад, куди власник запхнув окуляри чи ключі, або підказати, що час випити ліки.

Але чи не найцікавіша розробка японських учених – створений компанією Honda людиноподібний робот Asimo. Він має дитячий зріст – 1,20 м, щоб вільно пересуватися у заставленому меблями й оргтехнікою середовищі існування людини, самостійно рухається, не натикаючись на перешкоди, вміє взаємодіяти з людьми, розпізнає їх на обличчя і звертається до знайомих по імені. Нещодавно Asimo навчили читати думки. Учені створили спеціальний шолом для власників робота, який на основі аналізу змін активності головного мозку може визначити, про що думає людина. Потім відповідний сигнал передається роботові бездротовим зв’яз­ком, і «телепат» виконує дану по­дум­­ки команду. Минулого літа Asіmo навчився розуміти одночасну мову кількох людей. Андроїд уже встиг цілком успішно виступити в ролі диригента симфонічного оркестру та рок-співака і, як належить зірці, має невеличку дискографію та кілька фанатських сайтів. Цього квітня Asimo вирушив на гастролі за межі Японії, але не як диригент, а як учасник 21-го Міжнародного фестивалю науки в Единбурзі. За один вікенд аж 8 тис. цікавих прийшло подивитися на цього, без перебільшення, фантастичного персонажа. Honda обіцяє і надалі возити Asimo світом, щоб пропагувати досягнення науки. Ну й, звісно, себе.

Песик не хоче ковбаски

Не відстають у розвитку робототехніки і військові. Нещодавно Китай заявив, що має намір створювати нові види озброєння, зокрема бойових роботів. На думку Міноборони Піднебесної, у майбутніх війнах перемоги не залежатимуть від кількості військовослужбовців – головну роль відіграватимуть інтелектуальні безпілотні системи. Тут вже час згадати не «Термінатора», а «Зоряні війни» з усілякими бойовими роботами.

Якщо Китай лише планує використовувати роботів в армії, то Пентагон уже активно тестує робота Big Dog (Великий собака). «Песик» має чотири ноги і може рухатися пересіченою місцевістю зі швидкістю 5,3 км/год, лазити по деревах, ходити по снігу й балансувати на слизькій кризі. На думку розробників, робот-пес знадобиться військам для перенесення вантажів у бойовій обстановці або для евакуації поранених. Це й не дивно: маючи вагу 75 кг та розміри 100х70 см, робот може нести 150 кг вантажу.

Має Пентагон і роботів-саперів. Невеликі гусеничні машини здатні вловлювати дрібні частки компонентів вибухівки й обстежувати пі­дозрілі об’єкти за допомогою механічної руки. За потреби сапер може знешкодити знайдену міну, не наражаючи на небезпеку життя людей. Ізраїльські ж учені розроблять роботів-розвідників розміром зі звичайну осу.

І це лише невелика частина подій, що нині відбуваються в робототехніці. Учені обережно прогнозують, що до 2050 року штучний інтелект випередить за розвитком людський розум. Приміром, компанія Intel, один із провідних виробників високих технологій, торік заявила, що вже не далекий той час, коли комп’ютерний інтелект перевершить можливості людей. Вчені захоплені прогресом і цілковито впевнені, що контролюють події. Вони вважають нереальною ситуацію, у якій, приміром, розумник Адам забажав би самостійно «рулити» планетою, взяв під контроль бойових роботів, хатніх працівників та шоуменів на кшталт Asimo і підняв заколот проти своїх творців. Але, попри запевнення, чимало людей у всьому світі із запалом граються в комп’ютерну гру Rebel Robots («Збунтовані роботи») й очікують наступних серій «Термінатора». Може, це тренування про всяк випадок: а раптом терористи дадуть Asimo в руки кулемет?

Український тиждень
h.ua

У бактерий обнаружили... коллективный разум

Израильские ученые обнаружили коллективный разум у бактерий. Бактерии знают, как собрать информацию из окружающей среды, и общаются друг с другом. Микробиологи надеются, что смогут «уговорить» бактерии не воевать с человеком и попробуют воевать с бактериями их же оружием.

Исследователи из Тель-Авивского университета совместно с коллегами из Техасского университета решили выяснить, можно ли бороться с бактериями, используя какие-либо особенности их жизнедеятельности.

Две родственные колонии бактерий Paenibacillus dendritiformis вырастили рядом и ограничили им поставку питательных веществ. В ответ бактерии не только не стали объединяться в одну колонию, но и уничтожили те клетки, что оказались в «приграничной зоне».

Но как только ученые заблокировали обмен химическими веществами между колониями, гибель клеток прекратилась.

«Это выглядит так, как будто сообщение от одной колонии провоцирует через некоторое время сокращение другой, каждая колония уклоняется от конфронтации за пищевые ресурсы», - говорит руководитель работ профессор Эшель Бен-Якоб, пишет Infox.ru.

Ученый считает, что у бактерий есть странный вид коллективного поведения – каннибализм. Убийство себе подобных происходит во время стресса, например голода, шока от высокой температуры или воздействия химикатов. Бактерии сокращают популяцию, выделяя специальное вещество, которое убивает сестер по колонии.

«Этот механизм похож на сокращение деления клеток при недостатке питательных веществ, — рассказывает Бен-Якоб, — но у бактерий есть примитивная форма социального сознания».

Профессор считает, что бактерии знают, как собрать информацию из окружающей среды и общения друг с другом. Также они могут распределять задачи и хранить некую «коллективную память».

Общаются бактерии, по словам Бен-Якоба, при помощи «химического языка», который позволяет им превращать колонии в большой «мозг». Он-то и помогает бактериям так хорошо реагировать на изменения окружающей среды.

Поэтому новое оружие против «мозговитых» противников тель-авивские ученые предлагают искать у самих бактерий. Исследователи предлагают взять на вооружение систему защиты, благодаря которой бактерии могут сокращать свои колонии в «неурожайные годы».

Если всей колонии дать химический сигнал, который производится при соперничестве, то бактерии просто поубивают друг друга, считают учение. Эта стратегия кажется им весьма перспективной – вряд ли бактерии смогут сопротивляться веществам, которые сами и производят.

Остается надеяться, что израильские ученые знают, что делают. И бактерии не объединятся в очередной «мозг», чтобы обмануть команду Бен-Якоба и их техасских коллег.

Результаты исследований можно посмотреть в журнале Proceedings of the National Academy of Science.

Отметим, что каждый раз, когда ученые создают новые антибиотики, бактерии к ним со временем приспосабливаются и становятся еще опаснее. Именно поэтому бактериальная инфекция на сегодняшний день самый «удачливый» убийца.

В теле человека несколько триллионов клеток и более 100 триллионов бактерий, пятисот, кстати, видов. Это – биологическое сожительство выгодно обеим сторонам. Однако все аспекты такого взаимодействия до сих пор изучены плохо.

По количеству ДНК в наших телах лидируют именно бактерии, а не человеческие клетки.

Отметим, что не так давно глубоко под землёй учёные обнаружили бактерию, которая получает энергию от радиоактивного распада и не зависит ни от энергии Солнца, ни от других живых организмов.

http://ura-inform.com/society/2009/04/08/bakterii/

Умение вдевать нитку в иголку сделало человека слабее шимпанзе - ученые

Изучив физические возможности человека и шимпанзе, ученые из США пришли к выводу: человеку в процессе эволюции пришлось потерять часть силы, чтобы смочь вдевать нитку в иголку.

Уокер: Задания, требующие мелкой моторики, шимпанзе недоступны Как объяснили профессор Пенсильванского университета и специалист по теории эволюции Алан Уокер, по сравнению с человеком, шимпанзе обладает необыкновенной силой: максимальный вес, поднятый самкой шимпанзе двумя лапами, - чуть больше 570 кг; а самец шимпанзе может поднять одной лапой больше 380 кг. Если учесть, что шимпанзе весит около 30-50 кг, то получается, что этот примат сильнее человека в четыре-пять раз, отмечают ученые.

Специалисты предполагают, что причина этого - в разном устройстве мышечных систем человека и шимпанзе, а также в устройстве нервных систем. Как утверждает Уокер, нервная система человека больше контролирует работу мышц, чем это происходит у шимпанзе. Его гипотеза основывается на результатах исследований эксперта Анн МакЛарнон, которая обнаружила, что относительно массы тела серого вещества в спинном мозге у шимпанзе намного меньше, чем у человека.

Серое вещество спинного мозга состоит из множества двигательных нейронов - нервных клеток, которые идут к мышечным волокнам и регулируют движение мышц. Следовательно, большее количество серого вещества у человека объясняется преобладающим количеством таких нейронов. Это и дает человеку больший контроль над мышцами, объясняют американские ученые.

Уокер также отметил, что тонко настроенная двигательная система человека помогает экономить энергию, потому человек более вынослив. У шимпанзе, напротив, двигательных нейронов меньше, поэтому они часто прикладывает больше мышечной силы, чем требуется. Однако, задания, требующие использования мелкой моторики или выносливости, им недоступны, считает Уокер.

Отметим, что ранее японские ученые заявили: обезьяна могла эволюционировать до человека из за плохой видимости в темноте.

Степени свободы отбирают силы -
сильны на свободе только гамадрилы... Веле Штылвелд

news.bigmir.net/technology/> по материалам РИА Новости

Роботы-рыбы будут следить за чистотой воды

Европейская комиссия (European Commission) создаст группу автономных киберсуществ, которые способны месяцами “жить” в портовых водах и отслеживать утечки загрязняющих веществ. Эксперимент, который координирует британская компания BMT Group, основан на одном из самых передовых проектов рыб-роботов, который уже доказал свою состоятельность.

Пять роботов, похожих на карпов, выпустят в виде эксперимента в испанском порту Хихон (Gijon). Полутораметровые создания должны самостоятельно курсировать в заданном районе, фиксировать малейшие утечки из подводных трубопроводов или судов, наносить их на карту порта и передавать эту информацию на берег. И всё — без непосредственного управления со стороны людей.

Роботы будут самостоятельно находить специальные зарядные станции для пополнения запаса энергии в своих аккумуляторах. Также во время этих сеансов “кормления” (они должны следовать каждые 8 часов) кибернетические рыбы будут скидывать в координационный центр накопленную информацию.

За разработку и создание этих рыб-инспекторов отвечает знакомый постоянным читателям “Мембраны” профессор Хошэн Ху (Huosheng Hu) из университета Эссекса. Он и его коллеги не первый год работают над целой серией рыб-роботов (мы об этом подробно рассказывали ), и предыдущие модели группы отличались хорошим приближением к биомеханике настоящей рыбы как в плане плавности движений, так и эффективности.

Новые машины должны оказаться ещё более совершенными. Они будут не только крупнее, но и заметно быстрее предшественников (максималка составит около 1 метра в секунду) и, конечно, “умнее” — новая программа позволит им работать в команде, согласовывая “разведывательную” деятельность друг с другом.

Рыбы-роботы смогут определять положение и концентрацию загрязняющих веществ как на поверхности водоёма (горючее, нефть), так в глубине, то есть тех соединений, что растворяются в воде.

По словам участников эксперимента, к нему вполне применим эпитет “впервые в мире”, поскольку биомеханические рыбы-роботы, мол, нигде и никогда ещё не были приспособлены для непрерывного мониторинга состояния окружающей среды.

Хошэн Ху рассчитывает выпустить в воду свою новую модель электронного карпа к концу 2010 года.

http://expert.com.ua