Интернет ведёт себя отчасти как мозг... Когда же ОНО затикает?

Прежде чем предложить данный материал читателям проекта «Роботы наступают», авторский коллектив данного проекта хочет провести некое умозрительное исследование. Помнится мы уже говорили на проекте, что чем больше у искусственного манипулятора степеней свободы, тем он больше имеет уровней переключений(подключений) и тем ажурнее представим в окружающем его пространстве. В идеале – это паук… Сеть… Нейрон… Нейронная паутина…

Как представить последнюю. Очевидно, просто… Представьте, что множеством щупальцев соединились между собой стационарные (реальные) паучки-нейроны и научились создавать при этом новых виртуальных паучков, наделяя их частью своих полномочий.

Если при этом виртуальные паучки постепенно получают реальные абрисы, то есть самовоспроизводятся – мы получает живую дышащую и репродуцирующуюся уже в реальном пространстве материю мирового интеллекта.

Эта идея принадлежит киевскому НФ-автору и сетевому журналисту Веле Штылвелду. Вкратце же он сформулировал её так:

– самоорганизующиеся информационные узды в Интернете, без их последующего разрушения станут однажды работающей моделью Искусственного Планетарного Разума.

Вот после этой преамбулы можно и продолжить…

…С технической точки зрения довольно просто найти качественные сходства между человеческим мозгом и сложной сетью узлов интернет, т.к. и там и там хранится, обрабатывается, восстанавливается информация.

Интернет ведёт себя отчасти как мозг, считает Бен Гоэрцель, председатель Научно-исследовательского института искусственного общего интеллекта, организации, которая связана с киберпространством. “Он уже может иметь некоторую степень сознания”.

Не то чтобы интернет непременно обладает таким же сознанием как люди: маловероятно, что он будет интересоваться тем, кто перед ним, например. Франциас Хейлиген, который изучает сознание и искусственный интеллект в Свободном университете Брюсселя в Бельгии, воспринимает сознание как просто систему механизмов, позволяющих делать обработку информации более эффективной, посредством добавления уровня контроля. “Добавление сознания главным образом заключается в тонкой настройке и повышении контроля… чем в переходе на абсолютно иной уровень”.

Как это может выражаться? Хейлиген предполагает, что это может превратить интернет в самосознательную сеть, которая постоянно стремится к самосовершенствованию в том, чем занимается, преобразуясь и заполняя пробелы в собственных знаниях и способностях.

Если пока он не является полусознательным, мы могли бы сделать некоторые вещи, чтобы помочь ему пробудиться, например запрашивать сеть производить мониторинг своих собственных пробелов в знаниях и пытаться восполнять их. Этого не следует бояться, утверждает Гоэрцель: Перспектива для человечества лучше в случае развития когерентного и целеустремлённого интернета.

Хейлиген соглашается, но подчёркивает, что вначале, вероятно, мы не увидим существенной разницы.

Когда это может начаться? Согласно Хейлигену, всё зависит от модных тенденций Интернет. Если попытки развития сайтов социальной сети будут направлены на развитие интернет сознания, это может произойти в течение десятилетия, считает он.

http://www.infuture.ru/article/2018

Поради експертів придушують здатність мозку приймати рішення

Поради часто можуть тільки збити з пантеликуПоради експертів призводять до повного придушення активності областей людського мозку, відповідальних за прийняття рішень, особливо в тих випадках, коли рішення пов'язане з фінансовими ризиками, стверджують американські вчені.

Ці ж центри прийняття рішень показують активну роботу за відсутності порад зі сторони.

Професор Грегорі Бернс з Університету Еморі, США, автор відповідної публікації в журналі PLoS ONE, зацікавився даною проблемою. Вчений припускає, що в умовах глобальної економічної рецесії і великої невизначеності багато люди будуть схильні довіряти свої фінансові рішення експертам.

"У той час, як вченим добре відомі основи нейробіологічного процесу прийняття ризикованого фінансового рішення мозком людини, до сих пір ніхто не знав, як на такій мозковій активності позначається додаткова інформація у вигляді професійної поради зі сторони", - повідомив Бернс прес-службі Університету Еморі .

У своєму експерименті Бернс запропонував добровольцям здійснити серію фінансових рішень між отриманням гарантованого доходу або участі в лотереї. У процесі прийняття частини цих рішень люди отримували поради фінансових експертів або брали повністю самостійні рішення, а мозок добровольців піддавався постійному скануванню за допомогою функціональної магніторезонансної томографії.

"У нашому експерименті експерти часто пропонували дуже консервативні фінансові рішення, аж ніяк не дозволяють учасникам отримати максимальний прибуток, однак люди поступали саме так, як кажуть експерти тому, що їхня власна система прийняття рішень просто вимикати", - вважає економіст Моніка Капра, співавтор публікації.


Вчені впевнені, що така особливість людського мозку повністю знімати з себе відповідальність за прийняті рішення під впливом авторитетного думки може грати на руку великим числом некомпетентних або нечистих на руку фінансових експертів.

Нагадаємо, раніше вчені встановили, що ризиковані фінансові рішення на третину зумовлюються генами, а також на них впливає чоловічий гормон тестостерон - що дозволяє припустити, що для стабільності ринків їх мають контролювати жінки і люди похилого віку.

Особлива думка криейторів блогу "Роботы наступают": Згідно з цим відкриттям експертні системи мають отримати вхідні запобіжники, завдяки яким ненамисна шкода від інформування недофахових користовачів і завзятих аматорів має зводитися до мінімума...Саме це мають враховувати і створювачі сучасних роботів окрім трьох головних правил робототехніки... Отже остоточне рішення людина має приймати сама з огляду на свій набутий за життя досвід

ua.korrespondent.net