Показаны сообщения с ярлыком україна. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком україна. Показать все сообщения

понедельник, 20 апреля 2020 г.

Чому цифрові стратегії зазнають невдачі

  • Чимало компаній стикаються з проблемами, коли намагаються стати більш «цифровими». Найчастіше так стається, тому що вони не розуміють, наскільки діджиталізація змінює економічні основи бізнесу та природу конкуренції. Які типові помилки роблять управлінці, формуючи цифрову стратегію?
Фахівці McKinsey склали список із п’яти проблем, яких варто остерігатися керівникам компаній.

1. Нечіткі визначення. Інколи управлінці самі не до кінця розуміють, що мається за увазі під діджиталізацією. Дехто вважає, що це модернізований синонім функцій, які виконує ІТ-департамент. Інші акцентують увагу на цифровому маркетингу чи продажі. Але мало хто має цілісне уявлення про діджиталізацію.

На думку консультантів McKinsey, це майже миттєва, безкоштовна та бездоганна здатність поєднувати людей, пристрої та фізичні об’єкти, що знаходяться де завгодно. За прогнозами, до 2025 року до мережі буде підключено близько 20 мільярдів пристроїв. Наслідком діджиталізації є набагато потужніший аналіз даних (адже отримувати їх тепер можна з різноманітних пристроїв, а обсяги цих даних постійно зростають), а також поширення автоматизації як процесів, так і, зрештою, рішень. Це веде до появи нових бізнес-моделей у різних сферах бізнесу. Наприклад, у страхуванні тепер можна збирати дані про поведінку водія напряму з автомобілів у режимі реального часу, і це впливатиме на умови його страховки (ціну, ризики тощо).

Не маючи чіткого розуміння цифрових змін, управлінець не може сформувати стратегію, яка б поєднала діджиталізацію та його бізнес. Тому він може не помітити загрозу, яка насувається, і не встигнути відреагувати. Скажімо, ще 10 років тому мобільний телефон був переважно засобом для спілкування, а тепер він виконує десятки функцій, які раніше були прерогативою спеціалізованих сервісів. Жодна сфера бізнесу не застрахована від різких змін, які може нести діджиталізація.

2. Недостатнє розуміння цифрової економіки. Колись давно управлінці вивчали основи економіки, потім – бачили, як ці принципи працюють у реальному бізнесі. Вони виробили інтуїцію, яка підказує – які кроки варто робити, а від яких краще утриматися. Проте цифрова доба змінює навіть основи, що колись здавались непорушними.

Наслідком діджиталізації є набагато потужніший аналіз даних, а також поширення автоматизації процесів і рішень

Наприклад, посередники та дистриб’ютори у багатьох сферах стають зайвими. Сайти-платформи й різноманітні сучасні сервіси дозволяють покупцям та продавцям знаходити один одного, пропонують необмежений вибір та цінову прозорість. Також цифрова доба відкриває майже нескінченні можливості масштабування, адже діджитал-продукти можна продавати у будь-якій кількості.

Цифрова конкуренція може відбирати у компаній значний відсоток прибутку та змушувати знижувати ціни. І навіть якщо метрики показують, що зараз у вас все добре, це може виявитися ілюзією – ви можете не враховувати якісь процеси, що вже почались у вашій сфері. Наприклад, людям все менше цікаві поради «експертів». Вони схильні більше довіряти думці «натовпу», тобто незнайомців, які радять готелі чи ресторани.

Таким чином, у цифровій економіці виграють споживачі й ті компанії, які можуть надати цінність (і це зовсім необов’язково фізичний продукт). Управлінцям потрібно вчитися створювати більшу цінність й не розраховувати на велику маржу. А ще – чекати на загрозу не лише від тих, кого вони традиційно вважали конкурентами.

У минулому, коли компанії спостерігали зростання рівня невизначеності та нестабільності у своїй сфері, оптимальним рішенням було зачекати деякий час, поки інші експериментуватимуть, а потім, коли «пил осяде», діяти. Однак у цифрову епоху лише піонери та найшвидші послідовники отримують велику перевагу. Це підтверджують цифри: прибутки таких компаній протягом трьох перших років зростають майже вдвічі вище, аніж у конкурентів, що вирішили зачекати й не змінювати свою цифрову стратегію.

Причина такої різниці полягає у навчанні. Піонери та швидкі послідовники пробують нове, запускають прототипи, отримують зворотний зв’язок та вдосконалюють результати у режимі реального часу. Це дозволяє їм скоротити час розробки в деяких сферах від кількох місяців до кількох днів. І коли вони пропонують вже версії 3.0 або 4.0. своїх продуктів, інші бізнеси можуть тільки починати працювати над прототипом.

У цифрову епоху лише піонери та найшвидші послідовники отримують велику перевагу

3. Відсутність уваги до екосистем. Розуміння нових економічних правил гри може забезпечити бізнесу певну перевагу, проте вона буде лише тимчасовою, якщо компанія не думає в термінах екосистем.

Фахівці McKinsey стверджують, що поняття галузі вже стає застарілим. Його замінює концепція екосистем. Платформи, які дозволяють цифровим гравцям переходити межі однієї сфери, руйнують традиційну модель. Наприклад, продуктові магазини в США тепер повинні брати до уваги дії Amazon, а не лише сусідніх крамниць. У Китаї Tencent та Alibaba розширюють свої екосистеми, зараз вони є компаніями-платформами, які поєднують традиційні та цифрові бізнеси (та їх постачальників) у страховій, медичній сфері, сфері нерухомості та інших.

У цифровій економіці найкращі компанії мають можливість залучати практично нескінченну кількість клієнтів, використовувати штучний інтелект та інші інструменти для забезпечення виняткового сервісу. Бізнес-моделі, які раніше здавались неймовірними, стають реальністю. Facebook став найбільшим гравцем у сфері медіа, не створюючи контенту. Uber та Airbnb продають глобальну мобільність та житло, не володіючи автомобілями чи готелями.

Цей тренд поглиблюватиметься й надалі. Дослідження McKinsey показує, що цифрові екосистеми можуть досягти позначки у $60 трлн. прибутків до 2025 року (що складе більше 30% прибутків глобального корпоративного сектору).

У світі екосистем, коли границі між сферами бізнесу розмиваються, стратегія та оцінка потенційних конкурентів потребує значно ширшого кута зору. Адже той, хто раніше здавався вам конкурентом, завтра може стати партнером. Якщо ви цього не розумієте, то будете втрачати можливості та недооцінювати загрози.

У світі екосистем той, хто раніше здавався вам конкурентом, завтра може стати партнером

4. Надмірна увага до «звичних підозрюваних». Більшість організацій стурбовані загрозами з боку цифрових компаній, чиї кроки привертають велику увагу та чиї інноваційні бізнес-моделі викликають тривогу. Однак надмірне фокусування на цих «звичних підозрюваних» є небезпечним, оскільки ви можете не помітити, як хтось із ваших конкурентів успішно формує та втілює цифрову стратегію. Крім того, надмірна орієнтація на споживача заважає побачити зростаюче значення цифрових продуктів на ринках B2B.

5. Ігнорування дуальності діджиталізації. Найпоширеніша реакція на цифрові загрози, з якими ми стикаємося, є наступною: «Щоб захиститись, мені потрібно створити щось абсолютно нове». Однак для більшості компаній відійти від існуючого бізнесу – дуже складно, а інколи й неможливо. Їм потрібно і оцифровувати поточний бізнес, і впроваджувати інноваційні моделі.

Що саме і як робити – залежить від двох факторів: амплітуди та швидкості змін. Тим, чию сферу «підірвали» цифрові компанії, тобто зміни у ній швидкі й масштабні, необхідні сміливі кроки, щоб залишитися в живих. Наприклад, це стосується роздрібної торгівлі та засобів масової інформації.

Якщо швидкість змін велика, але вони не дуже масивні, то варто розвивати гнучкість, спроможність до більш спритних дій – але при цьому не забувати про поточний бізнес. А якщо і швидкість, і масштаб змін невеликі, то не варто робити  ризиковані кроки.

За матеріалами mckinsey.com

Україна: ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ДЛЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ


УКРАЇНСЬКИЙ‌ ‌ПРОРИВ‌ ‌

Для‌ ‌багатьох‌ ‌українських підприємців діджиталізація‌ ‌банківських‌ ‌послуг‌ ‌—‌ ‌це‌ ‌звична‌ ‌річ.‌ ‌Тому‌ ‌здається,‌ ‌що‌ ‌у‌ ‌всього‌ ‌світу‌ ‌першими‌ ‌асоціаціями,‌ ‌що‌ ‌спливають‌ ‌в‌ ‌уяві‌ ‌при‌ ‌слові‌ ‌«гроші»,‌ ‌давно‌ ‌перестали‌ ‌бути‌ ‌паперові банкноти‌ ‌чи‌ ‌пластикові‌ ‌картки.‌ ‌Але‌ ‌це‌ ‌не‌ ‌так.‌ ‌Навіть‌ ‌для‌ ‌мешканців‌ ‌передових‌ ‌технологічних‌ ‌країн‌ ‌безготівковий‌ ‌розрахунок‌ ‌у‌ ‌таксі‌ ‌або‌ ‌ресторані‌ ‌ще‌ ‌не‌ ‌став‌ ‌звичкою,‌ ‌що‌ ‌міцно‌ ‌увійшла‌ ‌у‌ ‌побут.‌ ‌

 ‌У першому півріччі 2019 року безконтактні платежі склали 7,2% від усіх безготівкових розрахунків з використанням платіжних терміналів, повідомляє НБУ. Існує ‌статистика ‌про‌ ‌те,‌ ‌що‌ ‌великі‌ ‌українські‌ ‌міста‌ ‌зараз‌ ‌є‌ ‌одними‌ ‌з‌ ‌найбільш‌ ‌проривних‌ ‌у‌ ‌світі‌ ‌за‌ ‌кількістю‌ ‌та‌ ‌якістю‌ ‌діджитальних‌ ‌послуг.‌  На думку Дмитра Борисова, ‌Україна ‌в‌ цій сфері ‌передує навіть‌ ‌США: ‌там у‌ ‌50%‌ ‌закладів,‌ ‌навіть‌ ‌таких,‌ ‌як‌ ‌Starbucks,‌ ‌не‌має‌ ‌можливості‌ ‌розрахуватися‌ ‌Google Pay чи Apple‌ ‌Pay.‌ Тож,‌  Дмитро вважа‌є, що українські‌ заклади наразі попереду всіх ‌—‌ ‌настільки‌ високо ‌розвинена‌ в нашій країні ‌діджиталізація‌ ‌банківських послуг.‌ ‌


«‌НЕВАГОМІ»‌ ‌ГРОШІ‌ ‌

Використання‌ ‌цифрових‌ ‌гаманців‌ ‌Google‌ ‌Pay,‌ ‌ApplePay,‌ ‌VisaCheckOut,‌ ‌MasterPass,‌ ‌безконтактні‌ ‌платежі‌ ‌за‌ ‌допомогою‌ ‌смартфонів,‌ ‌розвиток‌ ‌платежів‌ ‌за‌ ‌допомогою‌ ‌QR-кодів‌ ‌і‌ ‌чат-ботів‌ ‌та‌ ‌інші‌ ‌пристрої‌ ‌ХХІ‌ ‌століття‌ ‌починають‌ ‌робити‌ ‌наші‌ ‌гаманці‌ ‌зайвими.‌ ‌Клієнти‌ ‌більше‌ ‌не‌ ‌хочуть‌ ‌витрачати‌ ‌час‌ ‌на‌ ‌лічення‌ ‌папірців.‌ ‌«Сім’я‌ ‌ресторанів‌ ‌Дмитра‌ ‌Борисова»‌ ‌—‌ ‌клієнт-орієнтований‌ ‌бізнес.‌ ‌За словами Дмитра,‌ ‌у‌ мережі ‌вже‌ понад ‌90%‌ ‌гостей використовують‌ ‌саме‌ ‌безготівкову‌ ‌оплату.‌

 «‌Ми‌ ‌діджиталізували‌ ‌програму‌ ‌лояльності:‌ ‌тепер‌ ‌накопичувати‌ ‌та‌ ‌витрачати‌ ‌гастрокоїни‌ ‌можна ‌через‌ ‌прозорий‌ ‌та‌ ‌зручний‌ ‌у‌ ‌навігації‌ ‌мобільний‌ ‌додаток, — ділиться Дмитро. — У‌ ‌сервісі‌ ‌доставки‌ ‌ми‌ ‌підшили‌ ‌всі‌ ‌можливості‌ ‌онлайн-розрахунку.‌ ‌Тож,‌ ‌клієнту‌ ‌тепер‌ ‌не‌ ‌потрібно‌ ‌шукати‌ ‌готівку,‌ ‌а‌ ‌кур’єру‌ ‌—‌ ‌тримати‌ ‌при‌ ‌собі‌ ‌гроші‌ ‌усіх‌ ‌номіналів,‌ ‌аби‌ ‌видати‌ ‌решту»‌.

 ‌Продовжуючи ділитися подробицями діджитального оформлення свого бізнесу, Дмитро зазначив, що чайові‌ ‌у‌ ‌«Сім’ї‌ ‌ресторанів‌ ‌Дмитра‌ ‌Борисова»‌ ‌також‌ ‌діджиталізовані.‌ ‌Це‌ ‌не‌ ‌порушує‌ ‌системи‌ ‌роботи‌ ‌закладу‌ ‌та‌ ‌не‌ ‌впливає‌ ‌на‌ ‌швидкість‌ ‌роботи‌ ‌сервісу.‌ ‌Навіть‌ ‌більше:‌ ‌розмір‌ ‌чайових‌ ‌дивним‌ ‌чином‌ ‌збільшується,‌ ‌коли‌ ‌клієнт‌ ‌залишає‌ ‌їх‌ ‌безготівково.‌ ‌

Це‌ ‌можна‌ ‌пояснити‌ ‌тим,‌ ‌що‌ ‌сам‌ ‌акт‌ ‌дарування‌ ‌чайових‌ ‌став‌ ‌більш‌ ‌абстрактним.‌ ‌Набрати‌ ‌кілька‌ ‌чисел‌ ‌на‌ ‌терміналі‌ ‌—‌ ‌це‌ ‌як‌ ‌перелічити‌ ‌у‌ ‌голові‌ ‌номери,‌ ‌що‌ ‌не‌ ‌мають‌ ‌стосунку‌ ‌до‌ ‌гаманця,‌ ‌що‌ ‌лежить‌ ‌у‌ ‌кишені.‌ ‌Клієнт‌ ‌наче‌ ‌не‌ ‌відчуває,‌ ‌що‌ ‌це‌ ‌також‌ ‌реальні‌ ‌гроші.‌ ‌На‌ ‌відміну‌ ‌від‌ ‌того‌ ‌випадку,‌ ‌коли‌ ‌він‌ ‌відраховує‌ ‌готівку.‌ ‌

 ‌Але‌ ‌головний‌ ‌аргумент‌ ‌діджиталізації‌ ‌оплати‌ ‌послуг‌ ‌у‌ ‌ресторанному‌ ‌бізнесі‌ ‌—‌ ‌це‌ задоволеність ‌відвідувачів.‌ ‌«Скільки‌ клієнтського ‌часу‌ найчастіше ‌витрачається‌ ‌на‌ ‌звичайний‌ ‌розрахунок?‌ — вдається у питання Дмитро. — Якщо‌ ‌це‌ ‌готівка‌ ‌—‌ ‌потрібно‌ ‌довго‌ ‌чекати‌ ‌на‌ ‌решту,‌ ‌ще‌ ‌трохи‌ ‌часу‌ ‌займає‌ ‌відрахування‌ ‌чайових.‌ ‌У‌ ‌випадку‌ ‌з‌ ‌банківськими‌ ‌картками,‌ ‌зазвичай термінали‌ ‌доволі‌ ‌довго‌ ‌обробляють‌ ‌запити‌ ‌та‌ ‌зчитують‌ ‌«свайпання»‌ ‌картками.‌ ‌А‌ ‌скільки‌ ‌займає‌ ‌діджитал‌ ‌оплата?‌ ‌2,‌ ‌3‌ ‌чи‌ ‌«аж»‌ ‌5‌ ‌секунд?‌».

‌Чим‌ ‌менше‌ ‌часу‌ ‌витрачається‌ ‌на‌ ‌фінансові‌ ‌операції,‌ ‌тим‌ ‌більше‌ ‌клієнти‌ ‌можуть‌ ‌присвятити‌ час ‌тому,‌ ‌за‌ ‌чим‌ ‌вони‌ насправді ‌йдуть‌ ‌у‌ ‌ресторан:‌ ‌спілкуванню та‌ ‌приємному ‌відпочинку.‌ ‌Тож,‌ ‌використовуючи‌ ‌у‌ ‌своїх‌ ‌закладах‌ ‌систему‌ ‌діджитал‌ ‌оплати,‌ ‌ви‌ ‌даруєте‌ ‌час‌ ‌та‌ піклуєтесь про ‌своїх‌ ‌клієнтів.‌ ‌А‌ ‌щасливий‌ ‌клієнт,‌ ‌як‌ ‌відомо,‌ ‌витрачає‌ ‌більше‌ ‌грошей‌ ‌та‌ ‌повертається‌ ‌у‌ ‌заклад‌ ‌ще‌ ‌раз.‌ ‌
 ‌
DIGITAL‌ ‌ПОТРЕБИ‌ ‌ПІДПРИЄМЦІВ‌ ‌

Зараз‌ ‌майже‌ ‌всі‌ українські ‌банки‌ ‌вищого класу мають‌ ‌і‌ постійно ‌розвивають‌ ‌продукти‌ ‌з‌ ‌діджиталізації‌ ‌своїх‌ ‌послуг.‌ ‌‌Особливо‌ ‌розвиток‌ ‌діджитал‌ ‌платежів‌ ‌актуальний‌ ‌для‌ ‌малого‌ ‌і‌ ‌середнього‌ ‌бізнесу,‌ ‌де‌ ‌в‌ ‌Україні‌ поки що ‌домінує‌ ‌готівка.‌ Яку ситуацію можна побачити ‌сьогодні?‌ ‌Підприємцям‌ ‌уже‌ ‌недостатньо‌ ‌стандартних‌ ‌банківських‌ ‌послуг.‌ ‌Вони‌ ‌хочуть‌ ‌більше,‌ ‌ніж‌ ‌просто‌ ‌віддалено‌ ‌відкривати‌ ‌рахунки.‌

 Тоді ‌‌банки‌ ‌створюють‌ ‌конкретні‌ ‌продукти,‌ ‌які‌ ‌дійсно‌ ‌допомагають‌ ‌вирішувати‌ ‌питання‌ ‌для‌ ‌малого‌ ‌та‌ ‌середнього‌ ‌бізнесу,‌ позбавляють від незручностей з ведення юридичного,‌ ‌фінансового‌ ‌та‌ ‌бухгалтерського‌ ‌обліків ‌—‌ ‌діджиталізують‌ ‌усі‌ ‌ці‌ ‌процеси.‌ ‌Транзакції‌ ‌стають ‌швидшими‌ ‌та‌ ‌більш‌ ‌пов’язаними‌ ‌між‌ ‌собою.‌ ‌

 ‌«Малий‌ ‌та‌ ‌середній‌ ‌бізнес‌ ‌хоче,‌ ‌щоб‌ ‌‌за‌ ‌нього‌ ‌вели‌ ‌бухгалтерію‌ ‌та‌ ‌сплачували‌ ‌податки?‌ ‌Будь‌ ‌ласка!‌ ‌— сміється Дмитро. — Потребує‌ ‌‌«кишенькового»‌ ‌банку‌ ‌для‌ ‌повсякденної‌ ‌рутини?‌ ‌Ось,‌ ‌можете‌ ‌бачити‌ ‌свої‌ ‌грошові‌ ‌потоки‌ ‌та‌ ‌кредитні‌ ‌ліміти‌ ‌в‌ ‌онлайн-режимі‌ ‌24/7,‌ ‌без‌ ‌відвідування‌ ‌відділення».‌

 Українські‌ ‌банки‌ ‌стають‌ ‌маркетинг-орієнтованими,‌ ‌думають‌ ‌про‌ ‌створення‌ ‌ціннісного‌ ‌контенту‌ ‌та‌ ‌соціально-орієнтованих‌ ‌продуктів.‌ ‌Таких‌, ‌як‌ ‌«Будуй‌ ‌своє», наприклад.‌ ‌Це‌ ‌дуже‌ ‌важливо‌ ‌для‌ ‌того,‌ ‌аби‌ ‌підприємці‌ ‌малого‌ ‌та‌ ‌середнього‌ ‌бізнесу‌ ‌мали‌ ‌можливість‌ ‌не‌ ‌тільки‌ ‌використовувати‌ ‌ці‌ ‌діджитал‌ ‌продукти,‌ ‌але‌ ‌й‌ ‌змогу‌ ‌навчитись‌ ‌практичному‌ ‌використанню‌ ‌інструментів‌ ‌на‌ ‌прикладі‌ ‌тих,‌ ‌хто‌ ‌в‌ ‌цьому‌ ‌вже‌ ‌досяг‌ ‌значного‌ ‌успіху.‌ ‌




Тест на усталость

Тест на усталость
Эти иллюзии изобрел японский психиатр Акиоши Китаока. Врач утверждает, что иллюзии фактически неподвижны для спокойного, уравновешенного, отдохнувшего человека. Если иллюзии активно движутся - вам нужен отдых. Ну, а если иллюзии движутся очень быстро - вам нужно обратиться в больницу.