понедельник, 13 апреля 2009 г.

У бактерий обнаружили... коллективный разум


Израильские ученые обнаружили коллективный разум у бактерий. Бактерии знают, как собрать информацию из окружающей среды, и общаются друг с другом. Микробиологи надеются, что смогут «уговорить» бактерии не воевать с человеком и попробуют воевать с бактериями их же оружием.

Исследователи из Тель-Авивского университета совместно с коллегами из Техасского университета решили выяснить, можно ли бороться с бактериями, используя какие-либо особенности их жизнедеятельности.

Две родственные колонии бактерий Paenibacillus dendritiformis вырастили рядом и ограничили им поставку питательных веществ. В ответ бактерии не только не стали объединяться в одну колонию, но и уничтожили те клетки, что оказались в «приграничной зоне».

Но как только ученые заблокировали обмен химическими веществами между колониями, гибель клеток прекратилась.

«Это выглядит так, как будто сообщение от одной колонии провоцирует через некоторое время сокращение другой, каждая колония уклоняется от конфронтации за пищевые ресурсы», - говорит руководитель работ профессор Эшель Бен-Якоб, пишет Infox.ru.

Ученый считает, что у бактерий есть странный вид коллективного поведения – каннибализм. Убийство себе подобных происходит во время стресса, например голода, шока от высокой температуры или воздействия химикатов. Бактерии сокращают популяцию, выделяя специальное вещество, которое убивает сестер по колонии.

«Этот механизм похож на сокращение деления клеток при недостатке питательных веществ, — рассказывает Бен-Якоб, — но у бактерий есть примитивная форма социального сознания».

Профессор считает, что бактерии знают, как собрать информацию из окружающей среды и общения друг с другом. Также они могут распределять задачи и хранить некую «коллективную память».

Общаются бактерии, по словам Бен-Якоба, при помощи «химического языка», который позволяет им превращать колонии в большой «мозг». Он-то и помогает бактериям так хорошо реагировать на изменения окружающей среды.

Поэтому новое оружие против «мозговитых» противников тель-авивские ученые предлагают искать у самих бактерий. Исследователи предлагают взять на вооружение систему защиты, благодаря которой бактерии могут сокращать свои колонии в «неурожайные годы».

Если всей колонии дать химический сигнал, который производится при соперничестве, то бактерии просто поубивают друг друга, считают учение. Эта стратегия кажется им весьма перспективной – вряд ли бактерии смогут сопротивляться веществам, которые сами и производят.

Остается надеяться, что израильские ученые знают, что делают. И бактерии не объединятся в очередной «мозг», чтобы обмануть команду Бен-Якоба и их техасских коллег.

Результаты исследований можно посмотреть в журнале Proceedings of the National Academy of Science.

Отметим, что каждый раз, когда ученые создают новые антибиотики, бактерии к ним со временем приспосабливаются и становятся еще опаснее. Именно поэтому бактериальная инфекция на сегодняшний день самый «удачливый» убийца.

В теле человека несколько триллионов клеток и более 100 триллионов бактерий, пятисот, кстати, видов. Это – биологическое сожительство выгодно обеим сторонам. Однако все аспекты такого взаимодействия до сих пор изучены плохо.

По количеству ДНК в наших телах лидируют именно бактерии, а не человеческие клетки.

Отметим, что не так давно глубоко под землёй учёные обнаружили бактерию, которая получает энергию от радиоактивного распада и не зависит ни от энергии Солнца, ни от других живых организмов.

http://ura-inform.com/society/2009/04/08/bakterii/

суббота, 11 апреля 2009 г.

Умение вдевать нитку в иголку сделало человека слабее шимпанзе - ученые


Изучив физические возможности человека и шимпанзе, ученые из США пришли к выводу: человеку в процессе эволюции пришлось потерять часть силы, чтобы смочь вдевать нитку в иголку.

Уокер: Задания, требующие мелкой моторики, шимпанзе недоступны Как объяснили профессор Пенсильванского университета и специалист по теории эволюции Алан Уокер, по сравнению с человеком, шимпанзе обладает необыкновенной силой: максимальный вес, поднятый самкой шимпанзе двумя лапами, - чуть больше 570 кг; а самец шимпанзе может поднять одной лапой больше 380 кг. Если учесть, что шимпанзе весит около 30-50 кг, то получается, что этот примат сильнее человека в четыре-пять раз, отмечают ученые.

Специалисты предполагают, что причина этого - в разном устройстве мышечных систем человека и шимпанзе, а также в устройстве нервных систем. Как утверждает Уокер, нервная система человека больше контролирует работу мышц, чем это происходит у шимпанзе. Его гипотеза основывается на результатах исследований эксперта Анн МакЛарнон, которая обнаружила, что относительно массы тела серого вещества в спинном мозге у шимпанзе намного меньше, чем у человека.

Серое вещество спинного мозга состоит из множества двигательных нейронов - нервных клеток, которые идут к мышечным волокнам и регулируют движение мышц. Следовательно, большее количество серого вещества у человека объясняется преобладающим количеством таких нейронов. Это и дает человеку больший контроль над мышцами, объясняют американские ученые.

Уокер также отметил, что тонко настроенная двигательная система человека помогает экономить энергию, потому человек более вынослив. У шимпанзе, напротив, двигательных нейронов меньше, поэтому они часто прикладывает больше мышечной силы, чем требуется. Однако, задания, требующие использования мелкой моторики или выносливости, им недоступны, считает Уокер.

Отметим, что ранее японские ученые заявили: обезьяна могла эволюционировать до человека из за плохой видимости в темноте.

Степени свободы отбирают силы -
сильны на свободе только гамадрилы... Веле Штылвелд


news.bigmir.net/technology/> по материалам РИА Новости

среда, 8 апреля 2009 г.

Искусственный интеллект создан, но решает рутинные задачи

Если допустить возможность создания полноценного искусственного интеллекта (Artificial intelligence, AI), означает ли это, что дальнейшее развитие человечества пойдёт по сценарию одного из голливудских блокбастеров? Сейчас об этом говорить рано, но первые предпосылки для того, чтобы повторить три закона робототехники есть.

По данным информационного ресурса Engadget учёные из Уэльского университета создали робота, который способен к самообучению и применению на практике новых знаний без участия человека-оператора. Изобретение получило имя Адам и используется для решения научных задач. Сейчас Адам занят тем, что расшифровывает предназначение отдельных генов в дрожжевых клетках, а на основе полученных результатов планирует дальнейшие собственные эксперименты.
Искусственный интеллект создан, но решает рутинные задачи

Как говорят сами разработчики, Адам – устройство полезное, ведь робот освобождает учёных от рутинных операций, и они могут больше времени посвящать серьёзным исследованиям. Скептики возражают, что более эффективной работу учёных мужей может сделать использование стажёров и младших научных сотрудников: в большинстве своём они тоже способны самообучаться, а, кроме того, умеют делать кофе.

f1cd.ru

Где хранить корпоративную информацию?

Объемы электронной информации, которые хранят государства и корпорации увеличиваются с каждым годом все больше и больше. Так, по данным Ассоциации производителей сетей хранения данных, всего в мире за 2007 год было сгенерировано около 281 экзабайта данных. Порядка 35% этого объема приходится на корпоративный сегмент (при том, что доля бизнеса в обработке данных составляет около 85%).

После ухода Джорджа Буша с поста президента в январе 2009 г. в Национальное управление архивов США поступило около 140 терабайт данных. Эти цифровые данные в 50 раз больше архива данных, которые остались после правления Била Клинтона. А к концу президентства Обамы, по прогнозам экспертов, архив данных составит уже много петабайт (тысяч терабайтов).

Опрошенные Financial Times эксперты предлагают несколько вариантов, позволяющих справиться с этим потоком данных.

«Мир оцифровывается гораздо быстрее, чем когда-либо прежде, — замечает директор по стратегиям в области систем хранения IBM Марк Варго. — Раньше медицинские снимки занимали по 1 Мб, сейчас — по 1 Гб, это тысячекратный рост. Медицина совершенствуется, но потоки данных увеличиваются, и больничные информационные системы должны с ними как-то справляться».

«Объемы накапливающихся данных растут экспоненциально, — утверждает директор по информационным технологиям британского благотворительного фонда Comic Relief Джон Томпсон. — Раньше мы держали архивные данные на слайдах и пленке, теперь используем сетевую систему хранения данных».

Колоссальные объемы данных создаются не только корпорациями, но и индивидуальными пользователями. Принятая в ЕС директива по хранению данных, которой должны руководствоваться интернет-провайдеры, требует сохранять обширные сведения о веб-трафике и почтовых отправлениях. Увеличиваются сроки хранения данных в медицинской и фармацевтической отраслях. С целью повышения сохранности информации одни и те же данные зачастую многократно дублируются и помещаются в разные хранилища. Подсчитано, что каждая деловая презентация PowerPoint существует в среднем в семи копиях.

Это значит, что компаниям нужны все более емкие и при этом дешевые хранилища и все более эффективные системы управления данными. Если раньше данные хранились в основном на дисках, сейчас все шире применяются так называемые сети хранения данных (SAN), в которых все имеющиеся накопители используются как общее распределенное хранилище. К сожалению, в крупных компаниях реально задействовано лишь 20-30% имеющихся емкостей. Чтобы увеличить этот показатель, IT-подразделения внедряют специальные технологии, включая виртуализацию и консолидацию систем хранения. Виртуализация предполагает, что каждый пользователь работает с виртуальными пулами накопителей как с реальными устройствами. Стремясь к консолидации, IT-подразделения переходят на более производительные устройства хранения и уменьшают дублирование информации.

«Компании часто не понимают, что система хранения — это не просто набор дисков, — отмечает консультант PA Consulting Group Аластер Маколи. — Важнейшая ее составляющая — весьма сложные процедуры по перераспределению информации».

Во многих случаях необходимо соблюдать жесткие требования, связанные с процессом сохранения данных. Особенно это актуально для США, где закон может потребовать от компании предоставить корпоративную информацию в качестве свидетельства на суде. «Но если законы и регулирующие нормы не требуют хранить определенные виды информации, дешевле и безопаснее бывает попросту уничтожить ее, — говорит менеджер Ernst & Young Марк Лагодински. — В современных условиях отношение к хранению данных должно определяться прежде всего соображениями сокращения затрат. Надо задаться вопросом: а может, мы храним больше информации, чем нам реально требуется? Нельзя ли взять и избавиться от части данных? Обычно привычка хранить все имеющиеся данные свойственна компаниям, которым пришлось участвовать в судебных разбирательствах и предоставлять электронные материалы суду».

Есть и более радикальное предложение — наказывать компании за излишние объемы хранимых данных. Многие считают также необходимым использовать для хранения корпоративных данных аутсорсинговую схему, когда сама компания не хранит информацию, а доверяет это сторонней фирме. С некоторых пор такие услуги предлагают Amazon, EMC, Symantec и Iron Mountain. Правда, в большинстве случаев компании боятся доверять свою информацию посторонним — даже на хранение.

Портал «Дело»

суббота, 4 апреля 2009 г.

Кибервойна и кибермир


Во время ведения боевых действий между Грузией и Россией 8-12 августа 2008 г., противостояние разворачивалось и в виртуальном пространстве. Несмотря на то, что виртуальное пространство отличается от реального, используемые при конфликте методы очень похожи. Кибервойна - это военные действия в киберпространстве интернета. Отличие от реального поля боя - лишь в арсенале вооружений.

У хакеров под рукой только компьютер, но зато богатый выбор способов агрессии. И этого достаточно для нанесения инфо-ударов, очень ощутимых для противника. Одной только атаки типа "отказ в обслуживании", уже достаточно для выведения из строя главных каналов связи. Организуется шквал из тысяч обращений на сайт, который "падает" из-за отказа их обработать.

Противник может также проникнуть в систему и поменять данные. Так в дни войны на сайте МИД Грузии была заменена главная страница. Кроме того можно запустить компьютерные вирусы и "черви" нацеленные на конкретные цели. Дальше в ход идут "инженерные войска" в виде "троянов" - программ, которые прослушивают сети, нарушают их работу или позволяют атакующим незаметно проникать в чужое пространство.


"Пятидневную кибервойну" в Грузии поддержали блогеры, тысячами мобилизовавшись добровольцами на информационный фронт. Видимо отрицательные эмоции, которые скопились в реальном мире, нужно было вылить в виртуальном пространстве. А может быть, наоборот? Сначала конфликт назревал в виртуальном мире, в воображении людей, и только потом они схватились за гранаты и автоматы. Михаил Булгаков в свое время очень точно подметил в "Собачьем сердце", что "разруха, на самом деле, - это не старуха с клюкой, разруха - она в голове".

Неужели лучшее изобретение человечества - интернет, также как и другие научные достижения, несет нам не прогресс, а разрушение? Предвидел ли это Норберт Винер, который в 1948 году своей книге "Кибернетика" впервые описал принцип обратной связи в использовании информации?

Винер надеялся, что его наука будет способствовать прогрессу и развитию общества. Выдающийся ученый, работая над закономерностью передачи информации, искал гармонии. Он понял, что благодаря обратной связи живые организмы достигают наилучшей взаимосвязи с окружающей средой.

Не удивительно, что именно кибернетика, возникшая на стыке нескольких наук, дала толчок развитию синергетики - науке о самоорганизации систем. Развитие этих идей было настолько захватывающим, что появились энтузиасты, готовые построить "нервную систему" для общества.

Британский кибернетик и синергетик Стаффорд Бир в 1970 г. был приглашен в Чили для разработки проекта "Киберсин" - системы, позволяющей отслеживать экономические потоки информации для принятия решений в реальном времени. Однако системе не суждено было работать. Видимо, тогда она опередила свое время.

Все это развитие научно-технической мысли подвело человечество к восприятию общества как организма, в котором все мы связаны невидимыми, но ощутимыми нитями. Мы вдруг увидили, что наши возможности управления обществом возросли. А распространение интернета в последующие годы показало миру интегральность нашей взаимосвязи.

В то же время мы увидели, что сократив расстояние технически, мы не стали ближе духовно. Всеобщая ненависть переросла во всеобщую войну и разруху. Однако было во всем этом и положительное звено - это был первый шаг к осознанию, что наша внутренняя природа эгоистична.

Как известно, движение вперед начинается тогда, когда мы ощущаем невозможность оставаться на месте. Текущее состояние существует только до тех пор, пока оно не становится для нас просто непереносимым, и тогда мы выходим из него. Каким же будет наше следующее состояние?

Каббалисты говорят, что общий закон природы - это закон всеобщего взаимодействия. Неживой, растительный, животный уровни природы существуют вместе в общем объеме в состоянии гомеостаза. И только человек выпадает из этой связи в силу развития своего эгоизма. Значит, следующий шаг в нашем развитии - это поиск лучшей взаимосвязи. Даже не поиск, а обнаружение уже существующих нитей, которые связывают нас в единый организм.

Тогда мы увидим, что начиная кибервойну или войну реальную, мы прежде всего разрушаем сами себя. Потому что мы воюем в темном доме! Когда мы зажжем в нашем доме свет, мы увидим, словно во Всемирной паутине, находящиеся в ней тысячи реальных нитей и переплетений между нами. Это и есть то тайное знание каббалистов, о котором все время говорят. И мы, наконец, научимся им пользоваться.

Таль Ашер

пятница, 3 апреля 2009 г.

Honda улучшила мысленный интерфейс “человек – робот”


В Японии создан первый в мире (по словам его создателей) человеко-машинный интерфейс, использующий технологии электроэнцефалографии (EEG) и спектроскопии в ближней инфракрасной области (NIRS) одновременно. Он позволяет только “силой мысли” очень точно управлять человекоподобным роботом.

Новинка – детище японского исследовательского института компании Honda (HRI), Международного института передовых телекоммуникационных исследований (ATR) и корпорации Shimadzu. Как сообщается в пресс-релизе “Хонды”, в то время пока уже ставшая в некотором смысле привычной ЭЭГ-шапочка по-прежнему “снимает” электрическую активность с поверхности кожи головы, датчики NIRS, тоже находящиеся на “шлеме”, фиксируют изменения в мозговом кровотоке.

Таким образом, исследователи, получая в режиме реального времени данные из двух источников, могут интерпретировать “силу мысли” неподвижного человека с высокой точностью без использования громоздкого сканера магнитно-резонансной томографии (fMRI), который, кстати, впервые сумел считать зрительный образ с мозга человека. В лабораторных испытаниях принимал участие человекоподобный робот ASIMO.

По “мысленной команде” человека он должен был поднять руку или ногу, и наилучший результат был – распознавание приказа с 90-процентной точностью. Правда, пользователю заранее говорили, о движении какой конечности он должен думать, а на выбор давались четыре варианта.

Суть инноваций компании Honda и её партнёров заключается не только в объединении двух технологий, но и в достигнутой точности измерения и анализа изменений в мозге. Кроме того, следует отметить относительную компактность оборудования по сравнению с тем же fMRI-сканером, пишет membrana.ru.

expert.com.ua

четверг, 2 апреля 2009 г.

Робот научился читать мысли человека


Великая Эпоха ( The Epoch Times ) - международный информационный проект: www.epochtimes.ru

Японская компания Honda сообщила, что выпустила первого робота (ASIMO) в мире, который может читать мысли.

В Токио, на пресс-конференции, Хонда Мотор Ко, Ltd продемонстрировала, как использовать измерительные системы для передачи сигналов мозга на антропоморфные роботы ASIMO.


Такие роботы используют самые новейшие технологии машинного интерфейса (ИМТ/BMI), а не кнопки и клавиатуры, как в прошлом.

Надев на голову специальный шлем, в котором находятся датчики контроля, человек дает возможность роботу читать мысли. Эта технология не совсем совершенна, если человек будет отвлекаться, то робот не получит соответствующей команды. Пока лишь он распознает мысли о беге, движении руками и еде.

epochtimes.ru

Ученые роботы совершили первые открытия


МОСКВА, 2 апр - РИА Новости. Ученые-роботы наравне с учеными-людьми будут вскоре работать над поиском новых научных знаний, уверены авторы двух независимых публикаций в журнале Science, в одной из которых описан робот, сумевший вывести основные законы механики на основании наблюдений за движением маятников, а во второй - робот, самостоятельно организовавший, осуществивший и проанализировавший эксперимент по поиску генов, кодирующих ферменты пекарных дрожжей.

Авторы первой статьи, профессор Ход Липсон (Hod Lipson) и его аспирант Майкл Шмидт (Michael Schmidt) из Корнельского университета в США надеются, что продемонстрированная ими способность машин находить взаимосвязи между различными типами переменных в огромных массивах данных, получаемых с помощью современного научного оборудования, может быть использована для поиска универсальных закономерностей в биологических системах, изучение которых "вручную" чрезвычайно сложно.

Липсон и Шмидт создали алгоритм, способный находить универсальные постоянные, описывающие те или иные наблюдения окружающей среды. Этот алгоритм основан на более раннем достижении научной группы, получившей награду Национального научного фонда США за создание четырехногого шагающего робота "Морской звезды", способного учиться ходьбе не на основании заложенных инженерами программ, а с помощью динамической модели собственного строения, которую робот способен создавать самостоятельно. Эта динамическая модель позволяла "Морской звезде" подстраивать свою походку под такие повреждения, как утрата одной из четырех конечностей.

"Наш робот поддерживал свою способность ходить, постоянно сверяясь с динамической моделью собственного строения. Мы подумали, а почему бы не научить алгоритм, заложенный в искусственный интеллект робота, строить динамическую модель окружающего его мира", - приводит слова Липсона пресс-служба фонда.

Авторы статьи собрали данные о движении различных простых механических систем - груза, подвешенного на пружине, простого маятника и двойного маятника и просто загрузили их в компьютер, предложив алгоритму проанализировать.

Анализ этих данных подразумевает сравнение одновременных процессов изменения различных параметров движения - координат и скоростей в различных направлениях. На основании такого сопоставления алгоритм впоследствии пытается подобрать произвольные уравнения, описывающие изменения переменных, сравнивает эти уравнения между собой, дополняет и снова сравнивает, получая в итоге большого числа подобных итераций набор уравнений, описывающих движение реальной системы.

Эти уравнения не являются законами физики, а лишь выражениями, остающимися справедливыми на протяжении всего процесса наблюдения за механической системой.

"Все уравнения, которыми та или иная механическая система может быть описана, должны укладываться в несколько подобных выражений, обнаруженных роботом. Эта часть интерпретации данных, полученных машиной пока что под силу только человеку", - сказал Шмидт.

Так, машина фактически сумела вывести законы сохранения механической энергии и импульса, не имея ни малейшего представления о законах Ньютона, кинематики и геометрии.

Процесс выведения подобных соотношений с помощью параллельной обработки данных 32-х процессорной ЭВМ занимает всего несколько минут для простых линейных колебаний груза на пружине, тогда как обсчет двойного маятника требует до 40 часов непрерывного анализа. В то же самое время, зная законы движения обычного маятника, машина сумела обсчитать сложный всего за 8 часов.

Для сравнения, Исааку Ньютону и его конкурентам для осознания этих е самых закономерностей потребовались несколько столетий наблюдений за движением планет и предметов на Земле.

Иной, гораздо более специальный, подход к конкретной биологической системе с помощью ученого-робота продемонстрировали авторы второй публикации во главе с профессором Россом Кингом (Ross King) из Университета Уэльса, запрограммировавшие машину на полностью самостоятельную научную работу - постановку и проведение биологического эксперимента по поиску генов, кодирующих белки пекарных дрожжей и анализ его результатов. Несмотря на то, что полный геном этого вида организмов был расшифрован полностью уже несколько лет назад, связь некоторых дрожжевых белков с конкретными генами до сих пор не удается установить по ряду причин - дупликациями генов в геноме, сложностью функций этих ферментов и другими.

Для успешного решения такой сложной биологической задачи ученым необходимо добиться строгого соблюдения всех параметров в большой серии рутинных экспериментов, а так же обеспечить сбор гигантских объемов информации, анализ которых человеком может приводить к ошибкам или неточностям.

Ученые собрали автоматизированную систему научного оборудования, для работы которой необходимо лишь периодическое обновление запаса расходных материалов - наконечников шприцев и растворов питательных веществ.

Алгоритм же работы этого робота определялся десятиуровневой моделью искусственного интеллекта, снабженного логикой поиска нужных генов на основании данных о геноме S. Cerevisiae (пекарных дрожжах) и белках этой культуры организмов. Интеллект так же оснащен общей биоинформационной базой генов и белков, участвующих в процессах метаболизма дрожжей, программным обеспечением, позволяющим вдвигать гипотезы о связи вновь обнаруженных генов с теми или иными белками и проверять эти гипотезы с помощью экспериментов.

Планировать же новые эксперименты, а именно - исключать те или иные мутантные линии S.сerevisiae из анализа или варьировать содержание веществ в питательной среде - позволяет так же отдельная часть искусственного интеллекта.

Разумеется, интеллект робота так же снабжен программным обеспечением для оперирования всеми техническими устройствами, входящими в состав роботизированной установки, а так же для фиксации всех получаемых данных, их анализа и сопоставления с модельными представлениями в рамках той или иной изначально выдвинутой гипотезы.

Робот, описанный в статье и получивший имя "Адам" ("Adam"), сумел сформулировать 20 гипотез о причастности тех или иных генов к кодированию 13 ферментов, и получить данные, говорящие том, что 12 из 20 гипотез могут быть справедливыми. Несмотря на то, что эти новые научные данные имеют не самую большую значимость, они не являются тривиальными и бессмысленными утверждают авторы статьи.

Группа Кинга надеется в будущем, опираясь на прототип "Адам" создать нового робота, имя которому ученые уже придумали - "Ева" ("Eva"). "Ева", по замыслу создателей, будет еще более мощным техническим средством, способным существенно облегчить рутинную работу многих ученых по поиску новых лекарственных средств.

По мнению обеих научных групп, если роботы и сумеют когда-либо полностью заменить человеке в научных исследованиях, произойдет это еще очень не скоро.

http:rian.ru

среда, 1 апреля 2009 г.

Во имя Google - украинских воришкам дали по рукам!


И так будет с каждым!
У крупнейшей в мире поисковой системы Google в Украине возникла проблема с киберсквоттерами - недобросовестными регистраторами доменных имен. Вчера стало известно о судебной тяжбе компании с Олегом Богатовым, зарегистрировавшим на себя домен google.ua. Google уже выиграла суд первой инстанции, но господин Богатов оспорил это решение в апелляции. У мировой компании больше шансов выиграть разбирательство - ТМ Google является общеизвестной, отмечают юристы.


О том, что доменное имя google.ua зарегистрировано не на Google, а на украинскую компанию "ГОУ ОГЛЕ", вчера сообщили сразу несколько интернет-изданий. Компания Google, владеющая одноименной поисковой системой, в большинстве стран владеет доменами первого уровня - например, google.ru или google.de. Но при заходе на google.ua сейчас посетителей перенаправляют на сайт знакомств kohaymos.com. В системе получения регистрационных данных о доменных именах Whois указано, что домен kohaymos.com зарегистрировано на некого Олега Богатова.

Представитель компании Google в Украине Дмитрий Шоломко вчера от комментариев отказался. Но, похоже, компания решила не мириться с киберсквоттингом - 3 февраля Хозсуд Киева по иску Google обязал "ГОУ ОГЛЕ" прекратить использование зарегистрированного торгового знака Google в доменном имени google.ua. Также суд обязал компанию "Хостмастер", осуществляющую администрирование географической зоны ".ua", прекратить делегирование домена компании "ГОУ ОГЛЕ".

Киберсквоттинг - широко распространенное явление, когда какой-либо человек регистрирует доменное имя, совпадающее с торговой маркой крупной компании. В дальнейшем такое доменное имя обычно перепродается владельцу торговой марки или используется для привлечения посетителей на сайт. Олега Богатова участники рынка связывают с компанией "Новая концепция", которая, по их словам, имеет договор на оказание PR-услуг компании "Смарт-холдинг" Вадима Новинского. Впрочем, сам Олег Богатов причастность к обеим компаниям отрицает. По его словам, с конца 2007 года он является гендиректором издательского дома "Прессинг" и одним из совладельцев сайта "Укррудпром".

По словам господина Богатова, компания "ГОУ ОГЛЕ" подала апелляцию на решение Хозяйственного суда. А управляющий партнер компании Jurimex Юрий Крайняк, представляющий интересы господина Богатова в суде, уточнил, что "ГОУ ОГЛЕ" с 2006 года принадлежат ТМ Google и Go Ogle, зарегистрированные в Украине по классам 9 (научные приборы, компьютеры, кассовые и счетные машины) и 45 (социальные, охранные услуги, брачные агентства). "Кроме того, я уже передал компании 'ГОУ ОГЛЕ' права на торговую марку и таким образом вышел из потенциально конфликтной ситуации",- уточнил Богатов.

Формально "ГОУ ОГЛЕ" могла зарегистрировать торговую марку Google, говорит ассоциированный партнер юридической компании Astapov Lawyers Игорь Черезов: "Например, если Google зарегистрировала свою торговую марку по 35 классу (рекламные услуги), то другая компания вполне может зарегистрировать такой же товарный знак по 45 классу. Это не противоречит закону". Но у Google все равно больше шансов выиграть судебное разбирательство, поскольку ТМ Google является общеизвестной. "К примеру, в ходе спора за ТМ 'Олейна' миноритарии ДМЭЗ (владеет ТМ) зарегистрировали эту ТМ по классу рекламных услуг и пытались запретить ее использование на этикетках масла. Но компания 'Бунге Украина' (мажоритарный собственник ДМЭЗ) выиграла дело в суде, доказав, что их торговая марка является общеизвестной",- рассказал Игорь Черезов.

На имя Олега Богатова зарегистрировано еще несколько доменных имен, затрагивающих интересы крупных компаний. В частности, forbes.ua, interfax.ua, fortune.ua, naftogaz.ua, stirol.ua и mittal-steel.ua. "После слияния с Arcelor и переименования в ArcelorMittal домен mittal-steel.ua уже не представляет для нас интереса",- сообщили в компании.

Особое мнение творческой команды блога "Роботы наступают"
: Мы рекомендуем немедленно вводить международных эмиссаров контролировать тех украинских интернет-провайдеров, которые уже достали и у себя в стране и во всем мире своей непопрофессиональной нечистоплотностью! Одна из исторических родин мировой кибернетики Украина должна понимать всю меру ответственности за своих хамовитых управителей в области нанотехнологий.... Рекомендуем ввести тестирование на "детекторе лжи" всех провайдеров, которые хоть раз занимались в Интернет разводиловым промыслом!


news.finance.ua

понедельник, 30 марта 2009 г.

Сонячна енергія - страшна зброя


Вчені розрахували наслідки гіпотетичної електромагнітної катастрофи, яка може статися на Землі в будь-який час.

Агентство NASA у взаємодії з Національною академією наук США здійснило розрахунки за гіпотетичним сценарієм: що буде, коли на Землю обрушиться заряд плазми з Сонця.

Така електромагнітна катастрофа може вибухнути без жодного попередження, планета виявиться непідготовленою до такого лиха, пише газета La Stampa.

Якщо подібна буря станеться, сигнал тривоги з супутника, що спостерігає за Сонцем, поступить до Х'юстону, в центр космічних досліджень. В розпорядженні у людства опиниться всього декілька хвилин, але будь-які зусилля будуть даремними, вважають учені.

Спочатку люди зможуть спостерігати сяйво, подібне полярному, але набагато яскравіше.
Заряд плазми паралізує всі електричні мережі. Вийдуть з ладу енергосистеми та трансформатори.

Ніхто не загине, і наслідки сонячної атаки виявляться не одразу. Але припинить надходити питна вода, відключаться бензоколонки, перестануть функціонувати нафто- і газогони. Вийдуть з ладу системи охолоджування і зберігання продуктів. Автономні енергосистеми в лікарнях пропрацюють три дні, потім зупиняться, прогнозує NASA.

У результаті, підрахували фахівці, через непрямі наслідки паралічу економіки протягом року помруть мільйони американців. ООН класифікуватиме США як країну третього миру. Світовій економіці на відновлення буде потрібно від 4 до 10 років. Зокрема, дуже повільно просуватиметься процес заміни трансформаторів, які не можна буде полагодити.

Подібна магнітна буря сталася в 1859 році. Але тоді промисловість тільки почала розвиватися, і тому світ не зазнав великих втрат, нагадує La Stampa. Зараз людство набагато легше вразити. Так, внаслідок досить слабкої бурі в Канаді у 1989 році 6 млн. людей залишалися без електрики протягом 9 годин.

На думку експертів, статистично вірогідність того, що така катастрофа станеться, можлива. І питання не в тому, трапиться вона чи ні, а тільки в тому, коли це відбудеться.

Особлива думка криейторів блогу "Роботы наступают"
: ось чому на часі підземні паркінги роботехнічних засобів, які керуються на кшталт побутових приладів з майже повсякденним рівнем технічної компетенції.

tsn.ua

воскресенье, 29 марта 2009 г.

Хакери зламали тисячі комп'ютерів по всьому світу.


Китай стверджує, що до цього не причетний, в Канаді підозрюють ЦРУ або Росію.

Канадські фахівці з безпеки викрили безпрецедентну мережу комп'ютерного шпигунства, якій дали зловісну назву "Мережа-примара".

Хакери зламали близько 1 тисячі 300 комп'ютерів більш ніж в ста країнах світу - міністерств закордонних справ, посольств, інших держустанов. Їм вдалося вкрасти багато важливих документів, пише The New York Times.

Причому зловмисники не просто засилали віруси. Заражений комп'ютер міг мимоволі включити веб-камеру і почати відеозапис. Вся інформація потрапляла до злочинців.

Від діяльності шпигунів серйозно постраждало представництво Далай-лами, після цього і почалася перевірка.

Незабаром канадські учені з центру міжнародних досліджень Мунка в Торонто вийшли на кібершпигунів. Практично всі комп'ютери, з яких йшла атака, знаходилися в Китаї.

За шпигунством, як вважають фахівці з безпеки, можуть стояти звичайні китайці, які не мають стосунку до розвідки країни.

Дослідники з центру Мунка не виключають, що до організації глобальної атаки можуть бути причетні ЦРУ або російські спецслужби.

Консульство Китаю в Нь-Йорку вже заявило, що Пекін не причетний до комп'ютерного шпигунства.

tsn.ua

суббота, 28 марта 2009 г.

Поради експертів придушують здатність мозку приймати рішення


Поради часто можуть тільки збити з пантеликуПоради експертів призводять до повного придушення активності областей людського мозку, відповідальних за прийняття рішень, особливо в тих випадках, коли рішення пов'язане з фінансовими ризиками, стверджують американські вчені.

Ці ж центри прийняття рішень показують активну роботу за відсутності порад зі сторони.

Професор Грегорі Бернс з Університету Еморі, США, автор відповідної публікації в журналі PLoS ONE, зацікавився даною проблемою. Вчений припускає, що в умовах глобальної економічної рецесії і великої невизначеності багато люди будуть схильні довіряти свої фінансові рішення експертам.

"У той час, як вченим добре відомі основи нейробіологічного процесу прийняття ризикованого фінансового рішення мозком людини, до сих пір ніхто не знав, як на такій мозковій активності позначається додаткова інформація у вигляді професійної поради зі сторони", - повідомив Бернс прес-службі Університету Еморі .

У своєму експерименті Бернс запропонував добровольцям здійснити серію фінансових рішень між отриманням гарантованого доходу або участі в лотереї. У процесі прийняття частини цих рішень люди отримували поради фінансових експертів або брали повністю самостійні рішення, а мозок добровольців піддавався постійному скануванню за допомогою функціональної магніторезонансної томографії.

"У нашому експерименті експерти часто пропонували дуже консервативні фінансові рішення, аж ніяк не дозволяють учасникам отримати максимальний прибуток, однак люди поступали саме так, як кажуть експерти тому, що їхня власна система прийняття рішень просто вимикати",
- вважає економіст Моніка Капра, співавтор публікації.


Вчені впевнені, що така особливість людського мозку повністю знімати з себе відповідальність за прийняті рішення під впливом авторитетного думки може грати на руку великим числом некомпетентних або нечистих на руку фінансових експертів.

Нагадаємо, раніше вчені встановили, що ризиковані фінансові рішення на третину зумовлюються генами, а також на них впливає чоловічий гормон тестостерон - що дозволяє припустити, що для стабільності ринків їх мають контролювати жінки і люди похилого віку.

Особлива думка криейторів блогу "Роботы наступают": Згідно з цим відкриттям експертні системи мають отримати вхідні запобіжники, завдяки яким ненамисна шкода від інформування недофахових користовачів і завзятих аматорів має зводитися до мінімума...Саме це мають враховувати і створювачі сучасних роботів окрім трьох головних правил робототехніки... Отже остоточне рішення людина має приймати сама з огляду на свій набутий за життя досвід


ua.korrespondent.net

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!


У 2003 р. допитливому людству, нарешті, вдалося дорозшифрувати геном до 99,9%. Але, зробивши це, ми усього лише одержали... генетичну абетку. Для порівняння: після першого шкільного семестру нинішні першокласники завершують вивчати Буквар.

Свій генетичний "буквар" людство вивчало більш ста п’ятдесяти років (починаючи від відкриття амінокислот). Отже, можна тільки припустити, скільки зусиль знадобиться для створення нового біологічного виду, для якого вчені майбутнього земного людства стануть богами…

Ще в сивій давнині люди створювали легенди про штучно виведених живих (чи "не цілком живих") істот.

З глибини століть дійшла до нас назва "голем", що означала людиноподібну фігуру (істоту?) із глини, деяким чудесним чином оживлену, яка — за деякими версіями — знищила свого творця.

Сама ідея більш ніж дивна, проте вона зі сталою завзятістю переказувалася ученими хроністами різних країн Західної Європи. Корені легенди про "голема" лежать у древній іудейській міфології: по велінню пануючого на той час Соломона, пригноблені великим древнім царем душі і повсталі з піску "големи" вибудували прекрасний Ієрусалимський Храм, від якого до наших днів дожила тільки Стіна Плачу.

Але, можливо, перші легенди про "голема" зародилися ще в ті далекі часи, коли давні євреї лише переходили від первісного ідолопоклонства до культу єдиного бога Яхве (Ієгови, Адоная і багато, багато інших, тому що донині імен у єврейського єдиного бога безліч, але жодне з них не асоціюється з "голем").

І от що цікаво: здавалося б, менш віддалені від нас цілком серйозні джерела середньовіччя — літописи, хроніки — стверджують, нібито створити "голема" вдалося якомусь празькому рабину в XIV-ому столітті. Що за цим криється? Повторення фольклору на "новому етапі"?

Ну, що ж, і сучасний Голівуд не обділив "голема" увагою — за одним із сюжетів безутішна молода вдовиця за рецептами древніх манускриптів, та застосувавши закляття, знайшла можливість воскресити до життя піщаний клон-"голем" власного чоловіка, що потім ледь не погубив її, бідолашну.

Тому, як же бути з усіма цими розповідями про незвичайні наукові експерименти — чи відносити їх до суто містичного, трансцендентного досвіду, чи погодитися, що усі вони чиста вигадка? Чи, усе-таки, постаратися пошукати приховане за всім цим накопиченням давніх легенд і таїнств деяке втаємничене раціональне зерно?

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!

По суті, легендарний біблійний "голем", виписаний більш соковито в окультній Кабалі, насамперед, прекрасно програмований робот, що кориться командам Творця, остання з який записана в нього на долоні. Цією командою він одержує наказ на самознищення.

У цьому зв’язку цікаво помітити, що за законами робототехніки, запропонованих людству другої половини ХХ-го століття американським фантастом Айзеком Азімовим, робот не може заподіяти шкоду ні людині (закон №1), ні собі (закон №3). Виходить, тільки древній Творець міг заподіювати шкоду своєму Створінню. Чи не правда, дуже дивна і спірна думка?

Цікаво згадати, що в древніх греків — найцивілізованішого народу Європи свого часу — існувала легенда про скульптора Пігмаліона, на чиє прохання олімпійські боги оживили створену ним статую дівчини Галатеї. Звичайно, у наші дні це сприймається не більш ніж поетичний вимисел.

Однак великий живописець і вчений епохи Відродження Леонардо да Вінчі не тільки створював механічну живність (качку, що клювала зерно і вивергала з себе те, що залишалося після обробки цього зерна дозатором соляної кислоти, який знаходилися в шлунку, а був ще механічний лев, який розсипав під ноги своїх сюзеренів Борджіа троянди, і був, нарешті, дванадцятирічний хлопчик, якого Леонардо пофарбував золотою фарбою. Пори тіла хлопчика забилися золотим пилком, розведеним на оліфі, і дитина померла).

Зверніть увагу — усе той же мотив: неживе стає живим, статуя — людиною. Можливо, цей сюжет не випадковий?

Середньовічні алхіміки намагалися, поряд з перетворенням дорогоцінних металів у золото, створити гомункулуса — рукотворну людину в колбі. Збереглися навіть зображення цього незбагненного процесу, як ілюстрації до алхімічних трактатів. До речі, слід зазначити, що саме до початку XIII сторіччя віднесено написання другого тому Кабали, в якому більш повно описувався алгоритм створення і знищення "голема". Саме в ту пору Кабала отримала широке поширення в містиків і алхіміків середньовічної Європи. Перший том Кабали, відомий у більш вузькому колі єврейських містиків, був створений на тисячу років раніше.

Як часто буває з "божевільними" ідеями, ця ідея дожила до наших днів і втілилася, хоча і не в первозданному вигляді. Уже в наш час було відкрито спосіб штучного запліднення й одержання дітей "із пробірки", не говорячи уже про виношування дитини у штучній багатофракційній матці, про створення якої повідомлялося у ЗМІ в першій половині 2002 року.

Як бачимо, задум почасти виявився плідним.

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!

Що ж стосується чудовиська Франкенштейна — персонажа англійської письменниці Мері Шеллі (1820-ті рр.), то це не більш ніж розвиток теми попередніх сказань про штучних істот. Однак, на відміну від своїх анонімних попередників, англійська "віщунка" змусила читачів замислитися ще про один аспект цієї незвичайної проблеми — відповідальності вчених за свої експерименти.

Власне кажучи, "Франкенштейн" — як твердять — одна з перших у європейській літературі науково-фантастичних повістей. Це, м’яко кажучи, неправда, бо наукова фантастика припускає хоча б мінімальну увагу до технічної сторони справи. У Мері Шеллі немає навіть натяку на те, як герой додумався до головної таємниці науки — перетворення неживої матерії в живу.

Повість про Франкенштейна сприймається як алегорія відповідальності вченого за свої розробки. У минулому столітті, коли наукову діяльність було поставлено на службу військовим, цей аспект повісті надбав особливу актуальність. З висоти вже наших днів ми можемо назвати сучасним Франкенштейном ідеї створення сигомів, біороботів, та ін.

Найдужче потрясіння від читання цієї книги полягає в тім, що учений Віктор Франкенштейн щось не прорахував, і монстр у нього вийшов злісний, кровожерливий — машина для убивств. Вся історія — це варіація на тему незіпсованої природи і підступного суспільства. Поки монстр знаходиться удалині від людей — богів, що його породили — він спокійно робить безкорисливі справи. От вам і новий робототехнічний закон:

СТВОРЮЮЧИ В МАЙБУТНЬОМУ БІОРОБОТІВ, НОВІ ТВОРЦІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ БУДУТЬ ПРОСТО ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПОРОДИТИ ДЛЯ НИХ І ОСОБЛИВЕ НОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ МЕШКАННЯ, НАПРИКЛАД, ВІРТУАЛЬНЕ.

Як тільки монстр намагається ввійти в контакт із людьми, люди відкидають його, й душа монстра поступово озлоблюється.

Незважаючи на явні літературні прорахунки, повість стала невід’ємною частиною європейської культурної спадщини, і от уже майже двісті років володіє розумами… Популярність Франкенштейна порівнянна хіба що з популярністю літературного Дракули…

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!

Цікаво, чому? Передусім, тому, що тема "Франкенштейн і суспільство" допускає безліч тлумачень. Культовість будь-якого здобутку (у тому числі і Біблії, наприклад) базується в першу чергу на можливості різних поглядів.

Треба сказати, що й у сьогоднішньому світі існують свої Віктори Франкенштейни з нескінченною кількістю подібних експериментів.

Так, наприклад, існує цілком реальна людина, яку називають сучасним Франкенштейном — це хірург Роберт Уайт зі штату Огайо, що розміняв на стику тисячоліть свій восьмий десяток. Ще на початку шістдесятих років він, будучи наймолодшим в Америці професором нейрохірургії, "приживив" голову однієї мавпи до тулуба іншої. Правда, тоді піддослідна тварина прожила лише кілька годин.

Сьогодні Уайт вважає, що може провести подібну операцію вже на людині — от вам і Бєляєвська "Голова професора Доуеля"! — хірург довго шукав безнадійно хворого пацієнта, що від безвихідності погодився б на настільки ризиковану операцію. Шукав у різних країнах, а знайшов у себе на батьківщині. Доброволець, готовий дати свою голову на відсікання, — американець Крейг Ретовіц, от уже тридцять років прикутий до інвалідної коляски і животіючий під постійною загрозою смерті внаслідок гострої функціональної недостатності внутрішніх органів.

Крейг згодний, щоб до його голови замість власного, але хворого тіла приживили чуже, але здорове, тим самим відкривши світові гомотераріум якогось нового псевлюдського співтовариства, перетворивши Огайо на філію Уелсівського "Острова Моро".

Негайному здійсненню планів доктора Уайта перешкоджає відсутність необхідних фінансових надходжень (перша операція подібного роду обійдеться, щонайменше, у кілька мільйонів доларів). Крім того, неясно, кого ж хірург одержить, — зовсім нову особистість чи "обноски" старих?

Поки ж Уайт уже навчився зрощувати розділений на дві частини спинний мозок, загальна вага якого, як відомо, досягає 75 грам, що складає не більш однієї восьмої частини від головного мозку. Сам доктор упевнений в успіху:

"Звичайно, усі лікарі відіграють роль Усевишнього. Але насправді божественною силою володіють лише нейрохірурги, що природньо, і дуже болісно сприймається іншими колегами. Це жарт, звичайно. Якщо ж говорити серйозно, я вважаю, що ця операція може бути проведена уже в найближчий час, оскільки ми маємо у своєму розпорядженні необхідну технологію".

Так, дійсно, подібна заява американця має вже сьогодні і суто лікувальний аспект. Адже і в Києві нині в перші години після обсяжного інсульту звертання до нейрохірургів, яке коштує $600-1000 USA, у кого вони є, гарантує зшивку постраждалих судин головного мозку, після чого вічний супутник інсульту "нога косить, рука каші просить" практично вилучається. Але де тільки взяти ці 600-1000 у.о. в країні знедолених і пограбованих громадян? Правда, це уже інший, суто соціальний аспект…

Запекла, кривава кірка в головному мозку матері Веле Штилвелда ще в лютому 1997 р.зробила її безстроковим українським інвалідом. А смерть від інсультів входить у першу п’ятірку причин смертності в нашій злиденній країні. Від нього помер і знаний фантаст Олесь Бердник.

Так що, можливо, "дивні" експерименти Уайта не настільки вже необґрунтовані…У цій ситуації, утім, важлива ще одна обставина: наскільки етично виправдана трансплантація всього тіла, у якій мірі хірурги своїм утручанням змінюють душу пацієнта, чи не створюють вони своєю міццю монстра?

(Хоча серед мумій єгипетських фараонів, чия генетика має явні відмінності від генетики гомо сапієнс, знайдено одну мумію саме з трансплантованою головою! Може насправді вони були не людьми, а нащадками тих, хто зійшов з зірок?)

Самого Роберта Уайта, віруючого католика і члена Папської Академії наук, ця проблематика і пов’язані з нею дебати нітрохи не бентежать:

"Хочу нагадати, ця операція повинна врятувати життя. І піддасться їй людина, вже паралізована. Замислюючись над усіма цими питаннями, — а багато з них винятково важливі, — я розумію, що вони повинні бути поставлені, та не для того, щоб перешкодити проведенню операції, а для того, щоб відповісти на одне з фундаментальних питань філософії і теології — що ж таке людське "я"?.. Я упевнений у тім, що душа людини зосереджена там же, де і людський дух, тобто в головному мозку. Так що можна стверджувати — і з філософської точки зору, це дуже цікавий аспект, — трансплантуючи голову, ми заодно трансплантуємо й душу".

Однак, ох і не просте це питання, і на його грані балансували багато ескулапів минулого — найбільші хірурги двадцятого століття — південноафриканський професор-кардіолог доктор Бернар і найбільш знаний український хірург-кардіолог Микола Амосов, та, нарешті, як це не дико звучить, фашистський лікар-експериментатор доктор Менгеле, що проводив експерименти з трансплантації органів на живих ув’язнених без наркозу і належних санітарних умов…

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!

Тонка грань, за якої рятувалися чи калічилися людські життя, і була критерієм гуманізму Нобелівського лауреата Бернара, Героя України Амосова і фашистського садиста-лікаря Менгеле.

Не можна, однак, забувати, що своїм науковим кумирам людство почасти відпускає гріхи, оскільки генії людства — за сформованою традицією — непідсудні.

Монстр-убивця — дітище Мері Шеллі та її літературного образу Віктора Франкенштейна — став першим чудовиськом, яке перекочувало з книжкових сторінок на екран. Відбулося це на зорі кінематографа в 1910 році. Безліч різноманітних кіноверсій було створено з тієї пори, кожний на свій лад переспівував ту саму тему. Визнаного "короля жахів" Бориса Карлова змінив настільки ж блискучий актор Крістофер Лі.

Одна з останніх екранізацій — фільм Кеннета Брана "Франкенштейн". Виконуючий головну роль Роберт Де Ніро геніально витримує грань між святістю і демонізмом свого героя. Не випадково продюсером картини став знаменитий автор "Дракули" Френсіс Коппола.

Відомий швейцарський дослідник непізнаних літаючих об’єктів та інших загадкових явищ Еріх фон Денікен створив оригінальну теорію, відповідно до якої ми самі є результатом тривалого стародавнього генетичного експерименту. Іншими словами, людство створене так званими "прибульцями", що стоять на незрівнянно більш високому ступені розвитку, ніж ми, нинішні, і випущені на світ з резервації, яка збереглася в пам’яті нащадків, як "загублений рай".

Йому вторить російський дослідник Ернст Мулдашев — учасник декількох наукових експедицій до Гімалаїв. Хоча і не повторюючи дослівно гіпотезу Денікена, Мулдашев усе-таки стверджує, що експедиція, у складі якої він перебував, знайшла незаперечні сліди інопланетного походження людини. Одна з його книг зветься "Від кого ми пішли?" і містить чимало досить переконливих аргументів.

По існуючих легендах, могили інопланетян, а також "вімани" — літальні апарати неземного походження, пристосовані для обльоту нашої планети, та інші функціональні апарати охороняють ніби тибетці, зовні мовчазні, але які вміють спілкуватися між собою на ментальному рівні, за допомогою телепатії, не залишаючи іншим землянам можливості реально проникнути в їхні давні таємниці.

Чому б не допустити, що в основі подібних легенд усе-таки лежить зерно істини?

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!

Швейцарець Еріх фон Денікен виявляв дійсну винахідливість у пошуку все нових і нових "слідів прибульців". У загальному вигляді його теорія виглядає так:

— ПОСЛАНЦІ космічних цивілізацій прилітали на Землю неодноразово. У свій перший візит вони створили на нашій планеті "за зразком і подобою своєю" не більш не менш — людину розумну. З цією метою прибульці внесли цілеспрямовані зміни в спадковість гомінідів, які на той час уже виділилися з мавпячої череди.

Чим аргументоване це більш ніж сміливе твердження? Посиланнями на перспективи генної інженерії, нашумілими публікаціями про "дітей із пробірки" і міфами про божественне створення людини.

От, наприклад, як розшифровує Денікен "щиру історію Адама й Єви". Інопланетні астронавти (отут автор нагадує, що в біблійному оповіданні про Божественне створення людей споконвіку йшла мова не про Бога, а про богів "елохім") почали зі штучного вирощування створення чоловічої статі.

(Хоча в останні роки прямо дискутується думка про те, що жіночі особи землян — землянки, принаймні, на чотириста тисяч років старші, ніж земляни протилежної статі.

Потім у першого земного чоловіка взяли "клітинну культуру", щоб виростити з неї першу жінку, — згодом ця обставина трансформувалася в легенду про створення Єви з ребра Адама. Бажаючи ізолювати перших земних людей від контактів з навколишнім світом (до чого? навіщо?!), "елохім" містили їх у "резервації", пам’ять про яку збереглася в уявленні про "загублений рай".

Хоча новий вид земних істот, який виник за цих обставин, уже володів голосом і мовою, інопланетяни вважали свій експеримент не зовсім удалим. Під час другого візиту їм довелося навіть знищити більшість людей (от відкіля легенда про Всесвітній потоп), а в тих, що залишилися, викликати ще одну штучну мутацію.

Тільки з цього моменту, вважає Денікен, почався відчутний прогрес культури: з’явилася писемність, математика, техніка, мистецтво, мораль. З марновірного преклоніння перед своїми творцями і наставниками люди стали почитати їх за богів, зробили головними персонажами релігій.

Денікен переконаний, що весь подальший розвиток людства здійснювався за планом, закладеному в людях "богами-астронавтами".

Приміром, автори відкриттів, винаходів, нових ідей тільки вважають себе творцями, у дійсності ж, самі того не відаючи, вони "виймають" із глибин своєї генетичної пам’яті інформацію, успадковану від "богів". Саме так відбувається поступово регулярний "спогад про майбутнє"…

Не випадково навіть те, що здогад про прибульців з космосу одночасно народився у свідомості багатьох людей: появу цієї ідеї напевно було запрограмовано з моменту створення людства.

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!

Власне кажучи, Еріх фон Денікен першим перетворив "гіпотезу про прибульців" у цілий світогляд, що у рамках масової культури став здатним замінити для мільйонів людей наукову, як, утім, і релігійну, картину походження світу.

До речі, цьому ще дуже посприяв і фільм самого Денікена "Спогади про майбутнє", який наприкінці шістдесятих років минулого століття обійшов усі кінотеатри Землі…Коментарі тут зайві. Уперше псевдонаукова містифікація уфолога-мрійника, звитяжця і фантаста Еріха фон Денікена заволоділа розумами вже не мільйонів, а мільярдів землян…

Подібне "інформаційне щеплення" не могло пройти даром. Про гіпотезу заговорили, і потягнулися до "аріаднових ниток" древніх легенд.

Тут буде доречно згадати древній міф про титана Прометея, що дав людям вогонь. Та ж думка простежується й у багатьох інших міфах — блага цивілізації були даровані "зверху". Бо богами, "титанами", а іноді і "демонами" древні люди іменували тих, хто у всіх відношеннях стояв вище. А можливо, і в самому буквальному значенні спускався "з неба".

«Першим жителем цієї ще ненаселеної тоді країни була людина на ім’я Таргитай. Батьками цього Таргитая, як говорять скіфи, були Зевс і дочка ріки Борисфена. Такого роду був Таргитай, а в нього було троє синів: Липоксаіс, Апроксаіс і наймолодший — Колаксаіс. У їхнє царювання на Скіфську землю з неба упали золоті дари: плуг, ярмо, сокира і чаша. Першими побачив ці речі старший брат. Ледь він підійшов, щоб підняти їх, як золото запалало. Тоді він відступив, і наблизився тоді другий брат, і знову золото було обійняте полум’ям. Так жар палаючого золота відігнав обох братів, але, коли підійшов третій, молодший брат, полум’я згасло, і він відніс золото до себе в будинок. Тому старші брати погодилися віддати царство молодшому».

(Скіфська легенда, записана "батьком історії" Геродотом)

До речі, аналогічна легенда існувала й у древній Грузії — ще до її хрещення. Сюжет дивно схожий. Тільки грузинський аналог Прометея мав ім’я Амірані.

А як же гіпотеза сера Чарльза Дарвіна, запитаєте ви? Невже вона застаріла? Ні, не все так просто. Очевидно, у черговий раз, істина лежить посередині. Заперечувати біологічне споріднення людини з мавпами сьогодні вже неможливо. Так що твердження, буцімто ми є узагалі "прибульцями" на Землю, на наш погляд, неспроможне. Інша справа, що дійсні прибульці в далекій давнині могли, так би мовити, "підправити" генетичний код найбільш розумних істот Землі і направити їхній розвиток по оптимальному шляху.

Фольклор різних народів Африки й Америки містить серед іншого і сказання про те, що різноманітним ремеслам, а також секрету складання календаря далеких земних предків навчили "боги, що зійшли з неба".

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!

У зв’язку з цим можна згадати і незбагненні астрономічні знання африканських догонів — племені, що живе на просторах Сахари (хоча про "незбагненність" знань цього племені можна говорити лише умовно: астрономічні крупиці знань запам’ятовувалися в племені з покоління в покоління чисто трафаретно: у скільки разів Щось більше чи менше Чогось, і де це Щось, як відправна крапка Усього, знаходиться на небі?).

В Україні ще до кінця XIX століття ходили артілі "богомазів" від церкви до церкви, і всі нові церкви розписували по "биках" — по спеціальних трафаретах, на яких були розкраплені контури фігур усіляких святих. Виконано ці "бики" було з коров’ячих шкір, і носили їх звичайно у вигляді канонічних еталонів.

Так що не будемо захоплюватися догонами, а згадаємо, що їхні території колись межували з Древнім Єгиптом, жерці-місіонери якого зберігали не тільки Знання, але і вміли ці знання передавати у вигляді трафаретних формул, використовуючи особливі мнемонічні дидактики і практики навіть первісним дикунам, можливо, думаючи, що серед тубільців ці Знання збережуться в найбільш стислих формах, але точними по суті).

Особливе місце в історії землян зайняли піраміди, ступи і зикурати древніх світів. Зараз напевне відомо, що й у Стародавньому Вавилоні (Вавилонська вежа — нині територія Іраку), і на території сучасного Криму ("кримські підземні" піраміди під Севастополем), і в Єгипті (єгипетські піраміди — "чорні" Древнього Царства і "білі" Середнього і Пізнього Царств), і на Памірі, і в Японії, (буддистські ступи), і в Північній Америці (ацтекські піраміди), і, нарешті, навіть у вигляді православних церков проглядаються контури космічних кораблів…

Але ці факти уже сьогодні хрестоматійні…

У цілому ж вибудовується своєрідний логічний ланцюжок: кожна мисляча істота на визначеному етапі розвитку задається метою створювати собі подібних і, по можливості, у суміжних світах. Може і нашим далеким нащадкам представитися можливість десь стати такими ж "творцями"?

Заслуговує розгляду ще один аспект порушення названої теми: чому високорозумним істотам потрібно не просто відтворювати собі подібних, а і створювати нові форми живих істот?

Відповідь сумна: судячи з деяким зведень, що нагромадилися в земної науки, у тому числі і тривожних прогнозах сучасних генетиків, біологічні види, що нараховують мільйони років еволюції, згодом неминуче вироджуються. Їхній генотип "застаріває" настільки, що вимагає заміни чи кардинального відновлення зовнішніми засобами.

Це, напевно, пов’язано із тим, що за цей же час еволюціонує і саме середовище, у якому вони виникли — у самому великому і неосяжному космосі, — про глибинну природу еволюції якого нам сьогодні ще мало відомо. Іншими словами, вид, — як і окремий організм, — рано чи пізно старіє, і йому стає потрібна "свіжа кров".

Сьогодні у фантастичній літературі прямо дискутується питання, чи може людина у своєму нинішньому вигляді "обживати" далекий космос? Звідси стільки проблем при плануванні тривалих космічних експедицій, наприклад, навіть до Марса, коли, при нинішньому розвитку космічної техніки, для польоту в обидва кінці потрібно три земних роки.

Тут головними перешкодами стають безповітряний простір і радіація, а ще можна й додати: відсутність кисню, гравітації, наднизькі температури, "не відфільтроване" засобами земної атмосфери реліктове тло нейтрино, сонячний вітер і космічне "сміття", радіація і відсутність захисту від яскравого ультрафіолетового випромінювання сонця, яке може призвести до майже миттєвої сліпоти.

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!

Людина — цар земного світу, а у відкритому космосі, та й просто під водою, у річкових, морських і океанічних глибинах, вона моторошно уразлива. Сучасні скафандри і батискафи не вирішують усіх проблем, та й ніколи їх не вирішать.

Один з найстарших київських фантастів Ігор Росоховатський схильний бачити вирішення цієї проблеми в майбутньому шляхом створення "сигома" — дуже близького до людини в багатьох відношеннях біоробота. Але це лише одна сторона медалі. Зворотна ж полягає в тім, що роботи можуть надалі просто витиснути нас, людей із плоті і крові, своїх майбутніх творців, із Землі!

Згадайте, як змінювалася протягом сторіч етика взаємин між Творцями і їх Утворами: Адам і Єва переступили межі дозволеного в Раю, голем побажав убити свого творця — людину, яка володіла магічним началом, робот Айзека Азімова одержав етичний кодекс, але штучний інтелект Всесвітньої Інформаційної Мережі поставився до подібної витівки зі скептицизмом, оскільки він увійшов у контакт не тільки з вченими-етиками, а мільярдами землян, зараженими духом ненависті, і не дай боже цьому духу хоч раз матеріалізуватися по суті, і протиставити себе людству, надавши останньому вигляд планетарних ворогів!

Отоді-то ми і потрапимо в пастку, в якій уже побували старозавітні "елохім", що пережили повстання Титанів, скинутих у Тартар, і збурення розумів багатьох варіацій Адамів і Єв, яким довелося просто анігілювати!

Біороботи, кіборги, сигоми — як би ми їх не називали, — можуть і повинні стати помічниками людей, але ні за яких обставин не можна їм дозволяти замінити нинішнє людство.

У світлі такого роду прогнозів стає зрозумілим, чому прибульці, за свідченням очевидців з ряду різних країн, практично з усіх континентів, у тому числі і з країн СНД, приділяють підвищену увагу біологічній структурі людини.

Як стверджують очевидці, що побували усередині "інопланетних тарілок", у них брали аналізи крові, вимірювали тиск, іноді дуже екзотичним чином, з позиції випробуваних, уводили спеціальні зонди в різні ділянки організму, включаючи спинний мозок, і навіть вживляли штучні зонди-трансплантати для тривалого "телеметричного" спостереження над відпущеними на волю піддослідними.

Обмовимося відразу, — ми не беззастережно віримо всім спекуляціям, що виникають навколо кожного окремого випадку, але екстраполюючи реальне положення справ, наявність фотографій трансплантатів і, нарешті, витяг самих трансплантатів плюс численні показання потерпілих у різних куточках Землі, що живуть за сотні, а то й за тисячі кілометрів один від одного — на території від Угорщини до Камчатки, від Аляски до Анд, від Оклахоми до Кіото, — найчастіше не знаючих іноземних мов, з відчутними розходженнями в культурному рівні, які ні при яких реальних режисурах вони не могли б так злагоджено брехати, не викликають сумніву:

НАС ПОВСЮДНО РЕТЕЛЬНО ДОСЛІДЖУЮТЬ І ВИВЧАЮТЬ!

Отже, можливо, прибульців цікавить саме ДНК землян. І це, очевидно, не випадково. Судячи з того, що їхня техніка переборола міжзоряні відстані, вони "старші" за нас на багато тисяч, а можливо, і на мільйони років. От "їм" і доводиться шукати фонди для поповнення власного старіючого біологічного виду, для "поліпшення породи".

Саме тому, напевно, не слід побоюватися їхньої тотальної агресивності і готуватися до зоряних воєн. Бо ми їх природний генетичний банк, енергетичний баланс, оточення якого вони підтримують на визначеному рівні, за який нас до визначеного часу ніхто так просто не випустить, як не підпускають до інкубаторських годівниць курчат, які ще просто не вилупилися з яєць.

У середині вісімдесятих років минулого століття енлонавти, які "дослідили" таджицьку школярку Діну Шакірову, залишили на її шкірі, трохи нижче коліна, схематичний малюнок, що зображує робота, який заряджає свої батареї від Сонця. Можливо, це було цинічне глузування, а можливо, саме так нам був зазначений вибір наступного еволюційного шляху розвитку у Всесвіті.

Малюнок зроблений речовиною невідомого складу жовтого кольору. Учителька хімії зі школи, де вчилася Діна, підтвердила, що змити його нічим не можуть. Вузьких фахівців з питання більш ретельного вивчення феномена так і не надіслали. Після розпаду СРСР подібні фахівці перебралися на Захід, зовсім забувши, напевно, що "під ковпаком" у космітів знаходиться вся планета.

Земляни і косміти - істоти одного порядку?!

Тут ми підходимо до фактів, які були приховані за сімома замками протягом півстоліття навіть у США — державі, яка пишається своєю неперевершеною демократією, якій, ніби, на Землі сьогодні немає рівних. Лише за останні півтора десятиліття у ЗМІ з’явилися свідчення американських учених і відставних військових, які визнають, в різний час — починаючи з 50-тих і аж до 80-тих років вони займалися, — зрозуміло, в обстановці строгої таємності - вивченням різного роду матеріалів, зв’язаних з відвідуванням Землі прибульцями.

Ці події беруть початок з тепер уже ставшого надбанням громадськості факту: 8 липня 1947 р.в США потерпів аварію інопланетний літаючий об’єкт. Тіла істот, що складали його екіпаж, були доставлені на військову базу, де їх розкриття було знято на кіноплівку.

Незважаючи на зрозуміле бажання Пентагона — і не тільки його — зберегти усе в таємниці, документальний фільм "Розкриття інопланетянина", що пройшов по екранах багатьох країн, так і не зустрів офіційного спростування. Більш того, по телебаченню виступили уже літні люди, які були тоді дітьми, що розповіли, як співробітники ЦРУ залякували їх, загрожуючи смертю, якщо ті кому-небудь розповідять, що бачили мертвих інопланетних пілотів. Очевидно, американські "чекісти" не знайшли іншого способу змусити дітей мовчати. Але яким же серйозним повинен бути секрет, щоб заради нього піти на такі крайні заходи!

У 1955 році було створено надсекретну військову базу "Зона - 51" у штаті Невада. Більш придатного місця для секретного об’єкта важко було знайти: безжиттєва пустеля, що являє собою висохле русло ріки, оточене до того ж гірськими ланцюгами.

Саме тут, як свідчать очевидці — колишні учасники тих подій, було налагоджене співробітництво між прибульцями і представниками американської армії і спецслужб. Згідно з повідомленням, що уже проникли до друку, у 70-ті і 80-ті рр. за допомогою запозичених у "братів по розуму" технологій були сконструйовані американські літаки U-2 і F117-A. Багато технологічних деталей при цьому були запозичені в розбилихся НЛО. Деякі учасники таємної в минулому програми "Стелс", зокрема ведучий комп’ютерник Джим Тальяні, прямо заявили, що знали про неземне походження деяких використовуваних матеріалів.

Але це ще не все. Американському фізику Бобові Лазару, що посмів розповісти про те, як він працював із засекреченими "інопланетними" матеріалами, улаштували справжню обструкцію. Після того, як ученого не вдалося залякати (для цього навіть обстріляли на ходу його автомобіль!), влада вилучила з усіх можливих файлів документи, які б свідчили про те, що Б. Лазар коли-небудь, існував. Дивом збереглася лише одна податкова квитанція за 1989 р. та старий телефонний довідник зі службовим телефоном.

Обнародувати факти вищого ступеня таємності Лазара змусили побоювання за своє життя. Якщо вже зробили вигляд, що такої людини ніколи не існувало, то наступним кроком закономірно стало б фізичне усунення…

А от визнання представника інших кіл — не ученого, а високопоставленого чиновника ЦРУ Девіда Роуза. Багато людей перед смертю прагнуть "полегшити душу", сповідатися. От і він, незадовго до кончини, коли уже втрачати було нічого, розповів наступне:

"Немає ніякого сенсу приховувати той факт, що наприкінці сорокових років інопланетяни висадилися на планеті, і в нас із ними були налагоджені контакти… між вищими ешелонами влади США і прибульцями укладено угоду… ми зберігаємо таємницю вашої присутності, ви ж обіцяєте не втручатися в справи земного співтовариства, і, крім того, вам дається свобода дій у відведеному районі на території США".

Д. Роуз говорив саме про район, де була створена база "Зона-51". До речі, один з її об’єктів, у якому працював Боб Лазар, був захований усередині гори і ретельно замаскований.

А скільки мільярдів доларів це коштувало платникам податків!

Словом, у наші дні, коли "холодна війна", слава Богу, стала надбанням минулого, чи не варто перестати приховувати в мішку це грандіозне шило?! Воно поколює уже відчутно!

І замість того, щоб за допомогою чужого розуму винаходити способи убивати один одного (адже тільки на це й була спрямована енергія землян у минулому "кривавому" столітті, да й початок нового тисячоріччя став нічим не кращий), можливо, вже сьогодні й нашим учорашнім "творцям", і нам — далеким нащадкам створених ними людських пращурів варто разом пошукати способи лікування страшних інфекцій, що обрушилися на блакитну планету в недалекому історичному минулому, серед яких — лихоманка Ебола, імунодефіцит (СНІД) і атипічна пневмонія.

І хоча б частину засобів у спільних проектах землян і космітів варто було б направити на боротьбу з голодом у слаборозвинених країнах, і на всесвітню пропаганду Законів Космічної Етики, без знання яких ми наламаємо тих ще дров, і породимо страшних бездуховних "големів" у віртуальних і рівнобіжних світах, що задавлять наш власний світ смертельною петлею безвихідності і перервуть шлях людства у Всесвіті.


Веле Штилвелд

Штучний інтелект незабаром стане реальністю


Відомий футуролог Рей Курцвейл передбачив майбутнє людства - за його прогнозами, вже в 20-х роках цього століття з"явиться штучний інтелект, а людський мозок буде оснащений комп"ютерами.

Такий прогноз був зроблений вченим під час першого Всесвітнього фестивалю науки, що пройшов в Нью-Йоркі. Передбачення футуролога грунтується на законі прискорення віддачі, дію якого він проілюстрував прикладом власного винаходу, який призначений для допомоги сліпим людям.

Доктор Курцвейл продемонстрував публіці графік еволюції потужності обчислювальних машин. На ньому було видно, що їхня потужність подвоювалася кожні три роки. А ось в середині ХХ-го сторіччя подвоєння стало відбуватися кожні два роки, тепер ж для цього потрібно приблизно рік.

На думку Курцвейла, прогрес за експонентою зараз йде в таких областях, як нанотехнології, розшифровка геномів, чіткість знімків, котрі отримуються при томографії мозку. За його словами, завдяки інформаційним технологіям, що стрімко розвиваються, до 2020 року люди зможуть оснащити свій мозок комп"ютерами і створювати машини, які будуть дуже високоінтелектуальними.

Футулролог наскільки впевнений в своїх прогнозах, що навіть заключив парі на 10 тисяч доларів з творцем програмного забезпечення Lotus Мітчем Капором. Доктор Курцвейл стверджує, що до 2029 року з"явиться комп"ютер, що пройде так званий тест Т"юрінга, тобто сможе так підтримати розмову з людиною, що його не можна буде відрізнити від живого співбесідника.


ХайВей за матеріалами: podrobnosti.ua

Тест на усталость

Тест на усталость
Эти иллюзии изобрел японский психиатр Акиоши Китаока. Врач утверждает, что иллюзии фактически неподвижны для спокойного, уравновешенного, отдохнувшего человека. Если иллюзии активно движутся - вам нужен отдых. Ну, а если иллюзии движутся очень быстро - вам нужно обратиться в больницу.